Карта

Координати: 48°53′36″ пн. ш. 26°10′01″ сх. д.

От їдете ви, приміром, зі Скали в Бучач. Якщо уважно дивитися праворуч, то в наступному ж за Скалою селі, в Бурдяківцях, за деревами промайне високий червоний дах. Симпатична така приманка, яка й погнала мене в це подільське село, хоча я знала дефолтом, що місцевий костел Різдва діви Марії дуже вже старовинним не є. Зведений у 1909 р. для трьох сотень місцевих римо-католиків тодішніми власниками села, могутніми Голуховськими зі Скали. Добре, що храм діючий - дах, здається, зовсім новий.

(Щоправда, в польському путівнику "Поділля" Гжегожа Ранковського вказана інша дата побудови храму - 1900 рік. Ну, може бути).

Надзвичайно схожим на костел в Бурдяківцях був храм у Семенові (поки його не скапарили, перетворивши на церкву) - і практично ідентичною була недобудована святиня у Білобожниці. Як не дивно, але це гармонійне диво - ТИПОВИЙ ПРОЕКТ свого часу (авторства, вірогідно, архітектора Тадеуша Обмінського). Білобожницький типовий проект (ну і що, що типовий - гарний!) датується 1903 роком, так що версія про 1900 рік має всі підґрунтя для існування. 

Храм був закритим в радянські часи - звична історія. 

Резюме? В селі на тисячу чоловік населення з півтисячі хрестів. Нє, трохи перебільшую, але їх тут надзвичайно багато. Цей - на знак скасування панщини, цей - на 50-річчя з дня смерті Тараса Шевченко, а цей знесли в 1950-му, але відновили в 1991-му, а цей - на честь відродження греко-католицької віри...

В художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького я не ходила - хоча й вважаю його неабияким талантом. До речі, прізвище директора музею - теж Левицький. Чи не родич?:)

Костел розташований на пагорбі над ставом, вже фактично за селом. Пагорб він ділить з дуже скромною з вигляду греко-католицькою мурованою церквою св. Дмитра (1896). За церковю - велике кладовище.

Колись в лісі біля села спали в шахтах радянські ракети, територія охоронялася і взагалі все було дуже серйозно. Часи ці вже в минулому.