Карта

Координати: 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д.

Тут дуже мальовнича природа, правда. І два храми на село в 800 жителів: діюча православна Михайлівська церква (1871 р., хоча хрести навколо святині, аж врослі в землю, натякають на більш давню історію храму) і давно недіючий костел (в реєстрі пам'яток Борщівщини значиться під 1910 роком, хоча жінка, що погодилась розповісти мені про долю споруди, сказала, що храм зводили в 1930-х роках: вона сама з 1938 р. і цього не пам'ятає, а от її чоловік, з 1929 р., пам'ятає, як закладали фундамент споруди. Тож не 1910-тий). Костел в Ниврі має багато родичів в Україні - і брата-близнюка у львівському Вишнівчику. Сільскі греко-католики понад 20 років намагалися з костелу влаштувати собі церкву - і таки зробили це. 21 вересня 2013 р. Михайлівську церкву УГКЦ в Ниврі освятили. Сигнатурку оббили дешевою бляхою, понатикували на будівлю дурнуватих крихітних верхів-цибульок - все, можна молитися. 

Може, краще вже так, ніж чужий склад? Бо мішура бляхи ж не вічна. хоча сигнатурку, звичайно, дуже шкода. 

Через Нивру тече Нивра. З невеликим, але шумним водоспадиком. Навколо Ниври - вапнякові пагорби. Там так і проситься замок, але, здається, його тут все-таки не було.

З Ниври до столиці, до Відня в 1905 р. емігрувала родина Андерманів, власників горілчаного заводу "Андерман" (якраз в 1905 р. тут відбувся погром, під час якого і завод, і будинок родини згоріли). Їх син Андреа став пізніше видатним італійським режисером, постановником численних телеверсій опер: "Тоска в реальних місцях у Римі", "Травіата в Парижі" тощо. Андреа Андерман отримав за свої роботи сім премій "Еммі". В 2003 р. режисер побував на батьківщині предків, де його зустрічали хлібом-сіллю та надали звання почесного жителя Ниври. На місці будинку Андерманів зараз знаходиться сільрада.

Костел, безперечно, є найцікавішою спорудою села. На жаль, католиків у Ниврі немає, тож споруду "приватизував" житель сусіднього обійстя - і тримає зараз в костелі якісь дерев'яні причандалля.