Карта
48°34′53″ пн. ш. 26°15′0″ сх. д.
Це зовсім поруч з Мельницею-Подільською - останнє село (понад 1000 ж.) на трасі перед містечком. В 1964-1990 рр. село називалося Комунарівкою. Бр-р-р-р. Колгосп місцевий теж називався відповідно - "Комунар" (зараз це селянська спілка "Дзвинячка" - і в цьому більше логіки, адже через село тече однойменна річечка).
Не здивуюся, якщо невдовзі сюди потягнуться прочани-католики - поляки наймовірніше, але можуть бути просто католики. Саме сюди, в Дзвинячку - не в Окопи, не в Мельницю чи "Кришталеву" - сюди, до старої крипти-усипальні неподалік давнього цвинтаря. Бо певний час саме тут був похований римо-католицький святий made in 2009: Зиґмунд Щенсни Фелінський (Zygmunt Szczęsny Feliński, 1.11.1822-17.09.1895), варшавський архиєпископ (1862-1864) і вигнанець. В Дзвинячку такого шанованого представника кліру і уродженого волиняка в 1883 р. закинула доля. Кажуть, опальний священик любив ходити до джерела на краю села (в бік Урожайного) - зараз там сестри-францисканки звели на його честь капличку, яку було освячено 30 вересня 2006 р. Місцеві вірять, що вода у джерелі має цілющі властивості.
Поховано архиєпископа було в родинному склепі (за впевненістю місцевих, склеп належав графам Козебродським) Кеншицьких, зведеному у 1871 році. В 1920 р. останки Фелінського були перевезені до Варшави. 14 квітня 1921 р. їх урочисто перепоховали у крипті варшавського катедрального костелу. В 2002 р. Фелінського беатифікував в Кракові Іван Павло ІІ, а 11 жовтня 2009 р. у Римі Зиґмунда Щенсного Фелінського було канонізовано Папою римським Бенедиктом XVI.
З. Щ. Фелінський походив з волинської шляхти, відмінно вчився на математичному факультеті Московського університету, опікувався у Парижі геніальним поетом і теж волиняком (з Кременця ж!) Юліушом Словацьким. В 1851 р. вступив до Житомирської семінарії, продовжував навчання у Санкт-Петербурзі. Там же і почав священицьку діяльність у костелі св. Катерини на Невському проспекті. В 1857 р. він заснував жіночу чернечу конгрегацію францисканок Родини Марії. В 1864 р. Фелінського, вже Варшавського архієпископа, за патріотичні переконання було царатом на 20 років заслано до Ярославля. Навіть тоді, коли в 1883 р. строк заслання минув, архієпископу було заборонено повертатися в Варшаву - так він опинився в Дзвинячці, де й прожив останні 12 років. В село його запросила Хелена з Кеншицьких Козебродська, сестра власника маєтку. Був не лише капеланом палацової каплиці графа Мартина Кеншицького, а й титульним єпископом Тарсійським, створив у селі школу, де навчали польською та українською мовами, і монастир, звів Троїцьку церкву - ну, так кажуть.
Помер архієпископ не в Дзвинячці, а в Кракові - повертався з лікування у Карлових Варах. Його навіть поховали первісно в Кракові, але 10 жовтня труну перезаховали в Дзвинячці.
