Карта
Координати: 48°54′55″ пн. ш. 26°04′46″ сх. д.
Їдеш собі рівнинною, спокійною Борщівщиною, сюрпризів не очікуєш - аж тут з-за повороту дороги, десь між Гуштином і Колиндянами, по трасі на Чортків та Тернопіль, з'являється казкової краси картинка: над синім плесом височенна дзвіниця храму, така висока в порівнянні з сільськими хатками, така гармонійна. Так, неначе і не Борщівщина навколо, а принаймні Баварія.
Це довженний (понад 3 км вздовж траси, угу) Лосяч, відомий з 1785 р. Щоправда, в ті давні роки село називалося чи то Рогожна, чи то Рогізне. До цього часу під лісом Сандурщина є городище Рогожна. А вже саме як Лосяч поселення фігурує з 1785 року.
На місцевий став охоче приїздять жителі й сусідніх сіл - не за естетикою, а за рибальством та відпочинком.
Поруч з костелом - старий мурований млин (до речі, саме він, здається, є найстарішою спорудою села. Принаймні на це вказує дата "1872" на його бічному фасаді), а навпроти - забавне сусідство: радянський невідомий солдат-захисник та оточена почтом з гіпсових янголят богоматір. За однією огорожею, на одному, можна сказати, обійсті - і нічого, що ідеології в тих, хто встановлював ці скульптури, діаметрально протилежні.
В селі є ще мурована Хрестовоздвиженська церква з 1903 р., але до неї мало хто з туристів добирається - все одно програє за архітектурною складовою костелу, бо подібних нео-візантійських церквів на Західній Україні безліч. Зараз вона віддана УПЦ КП. Місцеві греко-католики моляться у взагалі супер-скромному храмі - теж Хрестовоздвиженському, зведеному в 2007 р. "Словник географічний Королівства Польського" у V томі, там, де стаття про Лосяч, згадує церкву в селі, але не згадує костел. "Словник..." вийшов друком у 1884 р. Напевно, церква-попередниця була дерев'яною.
Останніми роками скульптурна пошесть, характерна для Тернопільщини, дійшла й до Лосяча. В центрі, поруч з автобусною зупинкою, влаштували черговий релігійний діснейленд - якісь парканчики, страшні статуї, пластикові квіти - чергове царство несмаку, і добре, що воно так далеко від костелу, справді вишуканої споруди.
