English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Печера "Кришталева" в Кривче
З клаустрофобією краще не ходити :о)
З клаустрофобією краще не ходити :о)
З клаустрофобією краще не ходити :о)
З клаустрофобією краще не ходити :о)

Печера для всіх.

Блека в печері. 7 травня 2005 року.
Блека в печері. 7 травня 2005 року.

Карта

 

Це я їду в Кривче, щоб оглянути замок і костел. Більшість шукає від цього села в Борщівському районі зовсім інших вражень. Екстремальних - ну, так та більшість вважає. Відчуваючи себе неабиякими спелеологами, дами на шпильках та з вавілонськими вежами модельних зачісок, в елегантних уборах, супроводжувані так само ошатно вбраними джентельменами, відвідують першу (в 90 процентів випадків) печеру в своєму житті. Поміж ноги бігають діти, часом зовсім мілкі, не старші першоклашок. Їм не лячно, їм ду-у-у-у-уже цікаво.

 

Ну і нехай собі. Спелеологія ж і не мусить бути чимось виснажливо-ризикованим і супер-спортивним. Під землю заглянути хочеться майже всім. Саме для всіх і існує на Поділлі печера, де через кожні 50 кроків горить електрична лампочка, групи (по 60, блін, іноді чоловік!) водять привітні екскурсоводи і де практично неможливо заблукати.

Бажаючих оглянути карстові провалля в Придністровській землі, які Сарматське море виготовило на радість людям мільони років тому, чимало. Біля входу в печеру я кожного разу бачила справжнісіньку чергу.

Дивно, що при такому напливі туристів дорога до самої печери, що біжить повз хатки і в'юнку річку Циганку, все ще в такому паскудному стані. Та до самої печери не під'їдете навіть нею. Авто - на стоянку, біля якої є туалет та кіоск з шоколадками по київських цінах, далі - пішки і вгору. Вже біля жовто-блакитного стенду, що розповідає, де ми є і навіщо, вас групують і оквиточнюють. Вартість білету з носу в 2006 році складала 3 гривні. Чи 3,50? Не пам'ятаю, платити за себе мені там ще й разу не довелося. Щастить :о).

Не забудьте озирнутися біля залізних дверей "Кришталевої" - вид на замок з гори смачний і багатообіцяючий.

Ну а далі...

 

 

Наталки! Подумайте тричі!

Голова буйвола зараз...
і колись. Сенсаційна поштівка!

Далі вас чекає приємний екскурсійний маршрут протяжністю в кілька кілометрів. З них перші (вони ж потім будуть і останні) 500 метрів - це малоцікавий підземний коридор, яким десятки ніг прямують в зали. Там вже цікавіше - навколо кристали, багато з яких мають свої назви. Там цілий зоопарк під землею - крім відомого і розтиражованого путівниками Буйвола є ще змія і казна що ще.

Не цікавлять звірятки? А музика? Маєте змогу ознайомитись з печерним барабаном (там-па-ра-рам, екскурсовод просить кожного відстукати по нависаючому камені що-небудь, глуха луна повторює мотив, але щоб аж "барабан" - не сказала би). Якщо і це не приваблює, як щодо еротичних мотивів? Вам покажуть ліжко печерної людини. Романтично? Ще й як, особливо якщо врахувати, що люди в цій печері ніколи не мешкали.

Ще трапиться перев'язаний яскравим бантиком камінь - за нього тримаються на щастя.

Байок і небилиць розкажуть масу, та сама популярна - про грізного Володаря Печери та його бранку-обраницю Наталку.

Ну знаєте, як то в казках: був собі Володар Печери, закохався в красуню Наталку з сусіднього села, забрав в своє підземне царство, вона скількись там часу ту наругу терпіла, а потім розквиталась з гнобителем. Як саме - це вже самі дізнаєтесь, від екскурсовода. Але, шановні Наталки, добряче подумайте, перш ніж занурюватись під землю. За традицією, з кожної групи екскурсантів одна Наталка (а дівчина з цим ім'ям буде в величезній групі обов'язково) залишається в першому залі, неподалік від буйволової голови та сходів (з фото вгори). Як презент Володарю. Щоб, бува, не розсердився, що його спокій знову потривожили.

Досить казок?

Такого робити не слід!
Такого робити не слід!

Легенди - як сіль. Без них оповідь про геологічні явища була б зовсім прісною.

Та спробуємо трохи побути без солі. (Хоча і без мене цим вже не раз займались в інтернеті).

Отже, на вузькому вододільному плато між Циганкою і впадаючим в неї з південного сходу Семеновим потоком і знаходиться печера Кришталева. Вхід у неї розташований на крутому схилі долини, вище русла річки на 60-70 м. Печера вимита підземними водами в товщі жовто-бурого, крупнокристалічного гіпсу неогенової системи. Загальна довжина ходів - 22 км.  Стіни багатьох печерних галерей покриті білосніжними або забарвленими у різноманітні кольори кристалами вторинного гіпсу. Середньорічна температура в печері 12 градусів, вологість 84-100 %. Без екскурсоводів в "Кришталеву" не пускають.

Працює (гм) печера з 10 до 17 години, обідня перерва з 13.00 до 13.30. Хочете подзвонити заздалегідь? 37646, 37728.

М. Орлович згадує печеру серед туристичних принад регіону в своєму путівнику. За його словами,  у 1721 році печера вже була описана ксьондзом Жачинським (Rzaczynski) в його праці про історію Польщі. В той час до печери можна було дістатися сходами, від яких вже на початку ХХ сторіччя не лишилося і сліду. Йшов час - і пам‘ять про печеру зтиралася. Процес був настільки сильним, що в 1908 році Кришталеву вважали щойно відкритою печерою.

Вхід до Кришталевої розташований високо над землею. У 1929 році туди вела, згідно путівника, вузенька і важка для проходження стежка. На відстані приблизно в 50 кроків від початку підземної подорожі зустрічалися перші гроти. Тоді ще там потрібно було повзати на всіх чотирьох кінцівках - і як же це не схоже на сучасний стан речей, коли в печері є світло (!).

 

І останнє. "Кришталева" - далеко не єдина з печер в Кривче. Я була в ще одній, а спелеологи зі стажем - певно, відвідали з півдесятка місцевих печер.

Фрагмент статті "З Кривча над Дністром" (Львівська католицька газета "Правда" від 28.11.1937)

Кривче - це село в борщівському повіті, віддалене 15 км. від повіт, міста Борщева, а 5 км від залізничної станції Ґермаківка. Лежить воно у глибокім ярі потоку Циганки, що впадає до ріки Нічлави. Коли в’їздити до села зі сторони Борщева, в око впадає відразу високий горб, на якім гарно розложене повне краси видніє містечко. Це кільканацять жидівських хат, окружених селом Кривчем. На перший плян висувається церква Горішного Кривча і руїни старого замку з його баштами ще з половини XVIII ст. Кривче як село не звертало б на себе уваги, коли не мало б славних печер - великого недослідженого ще лабіринту підземних хідників у своїх гіпсових скалах, що повстали ще в часі уступлення моря з наших земель. Тоді вода діставалася до нутра скал і там жолобила ці таємничі підземні хідники повні краси. На нашім Поділлі є більше подібних, але багато менших печер, та всі вони не відповідають величі і красі печер кривецьких. Кривецькі печери знані ще від 1908 року, коли то, як говорить переказ, мала появитися над печерами Пр. Діва Марія. У цьому часі приїхав до Кривча інж. Кдим Гутковський (пізніший старшина УСС) і досліджував ці печери зі своїми товаришами, інж. Серібинським і Уляницьким (теперішніми священиками в Америці). Прийшла світова війна і з нею руїна, яка привела в забуття і кривецькі печери. Вхід до них засипався і аж в 1926 р. місцеві і з дооколичних сіл студенти зацікавилися печерами і хотіли відкопати засипаний вхід до печер. Зачалася праця, але не довели її до кінця, бо в межичасі кривецькими печерами заінтересувалося польське Подільське Товариство Туристично-Краєзнавче, яке розкопує і бере в своє посідання печери, доводить їх до упорядкування і стає власником печер. Тепер можна вигідно звиджувати їх, при закупленні білету вступу. Провідник опісля провадить туристів по печерах.

Картинки.

Тримаємось на щастя...
Тримаємось на щастя...
У печері.
У печері.
Кам'яна рука.
Кам'яна рука.
Коридор на початку екскурсії.
Коридор на початку екскурсії.
Гіпсовий кристал. Не ламайте його!
Гіпсовий кристал. Не ламайте його!
Один із залів.
Один із залів.


"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник