11 січня 2006 року. Нечасте взимку сонце.

Замок в Скалі, вид з "тилу". :о)

	Як то все було...

1910 рік. В білому будиночку, підказує Rockabovezbruch, цілком могла міститися митниця: Скала була прикордонним містечком.

1910. Монумент Агенору Голуховському на фоні замку. Той самий вид в січні 2006 року.

Роман Афтаназі:

"Отримавши у володіння Скалу, Голуховські вирішили не відбудовувати замку через пов'язані з цим велетенські витрати, а также з практичних причин. Ці мури не надавалися для влаштування сучасного маєтку з великим парком. Резиденцію свою тому розмістили в іншому місці.

(...)

Палац був оточений величезним (площею в 50 га) ландшафтним парком з великими газонами навколо будинку і відкритими видами на доліну Збруча і навколишні мальовничі пагорби. Поблизу вцілілої і накритої конусоподібним дахом башти на дещо підвищиній прощадці піднімався високий неоготичний багатобічний обеліск, присвячений пам'яті намісника Галичини, Агенора Ромуальда Голуховського. На мармурових таблицях, вмурованих в цоколь пам'ятника, були розміщені відповідні написи, а вище - гербовий картуш з графською короною. Пам'ятник, видимий навіть з далекої відстані, був оточений зеленою балюстрадою з готичним малюнком.

По Другій світовій війні палац Голуховських вже не існував. Не лишилося навіть сліду. Немає й обеліску, присвяченого Агенору Голуховському. Вціліли натомість давні стайні цугових коней, криті ламаним дахом, перероблені на житлове приміщення. Збереглася й значна частина давньої огорожі з залізних пік на низькому мурі, та кілька брам. Пережив обидві світові бурі і важкі повоєнні часи гігантський парк, хоча й не без втрат. Відносно мало за останні десятилітя потсрждали мури давнього палацу Тарлів, фрагменти інтер'єрів якого до сьогодні свідчать о колишній красі".

Аліція Збирит, "Кур'єр Бжеський":

"Влада сучасної Тернопольської області на свій спосіб використала місце по тому старому пам'ятнику, поставивши пам'ятник героям УПА. Це будить протест і сердечний біль кожного поляка з Кресів. Тим пам'ятником уславлюють "армію", що вбивала беззахисних польських жителів цих земель, не милуючи нікого: жінок, дітей, старших людей і ксьондзів. Чи направду Україна має завдячувати свободу таким охоронцям? Риторичне запитання. (...) Збав боже всіх від таких "визволителів". Збав также  вільну Україну".

Резюмуємо: серед поляків трапляються дурні.

	Плюс схема-карта

Два серпневі види за 2007 р. Карта з книги Rąkowski G., Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej, część 1, Podole, Pruszków 2007