UPD: як повідомив Tim-taller15, Вітрова печера зараз об'єднана з Оптимістичною. Оптимістична знову підросла :о)

Царських коренів у села немає - назва раніше була більш прозаїчною: Каролівка, від імені Кароль. Потім була Королювка, що і є польською калькою Королівки. В 1945-1989 рр. село, аби не було ніяких ієрархічно невивірених зсувів, називалося Коралівка (коралів, правда, тут не більше, ніж монархів), а з незалежністю селяни повернули собі назву австрійської доби. "Очень приятно, царь". І навіть склали під це легенду - начебто назва пов'язана з королем Данилою Галицьким.

Пані Софія Каськун, завідуюча музеєм "Жовківський замок" Львівської галереї мистецтв, родом з Королівки і допомогла з ідентифікацією старої фотографії села. Також є версія, що в селі збереглися залишки замкових пивниць - в Гійома Левассера де Боплана щось є про фортецю на березі ріки Нічлава. Земляні насипи, схожі на рештки оборонних валів, виразно можна було розпізнати ще в 70 -х роках минуого ст.,

Також пані Софія повідомила, що приміщення Польського Народного дому (див. архівне фото) існує дотепер: в ній розташована шкільна майстерня. А дзвіницю костелика було зруйновано в 1960-х рр. До речі, традиції шкільництва в Королівці давні: першу школу тут заснувала ще в 1819 р (!) тодішня власниця села графиня Борковська.

Також пані Софія нагадала, що з Королівки походив Я‘аків бен Єгуда Лейб - Франк, Я‘аків (1726) - чільник релігійної секти, що була одним із заключних етапів у розвитку сабатіанства, історія його пов"язана із ім'ям Міколая Дембовского, єпископа Кам’янця Подільского.

Є відомості про якийсь монастир XVII ст., поруйнований у 1672 р. турками і ліквідований ще до секуляризаційної реформи, бо в 1744 р. Від нього до Другої світової був за селом хрест з датою 1703, але в радянський час монастирище зруйнували. Хрест перенесли на місцевий цвинтар.

В австрійські часи Королівка побула містечком, пізніше - волосним центром Борщівського повіту. Ще в міжвоєнний час тут ярмаркували по четвергам (тоді поселення налічувало 3 т.ж.). Поселення пережило пожежі 1904 і 1926 рр. Збереглися іудейське окописько і великий християнський некрополь - не бачила їх.

Від іудейської громади залишилася і ще одна пам'ятка - чудовий житловий будинок в центрі села, прикрашений ліпленням. Колись тут жив купець-іудей Глікштерн, потім він помінявся житлом з іншим місцевим купцем, Розенбаумом, а в 1895 р. ошатний будинок викупила ґміна - і влаштувала у ньому школу. Школа діяла і в міжвоєнний час. Зараз у споруді гуртожиток. Шкода, що на якісну реставрацію коштів немає - і ліпнина з будинку потрохи відлітає. За цю цікаву інформацію дякую вчителю історії з Королівки, Степану Дмитровичу Панькевичу.