English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Трагедія Польської брами
Польска брама, стан на 22 лютого 2009 року.
22 лютого 2009 року. Польська брама, Кам'янець-Подільський

Чудова стаття (не моя!) про долю Польської брами. рекомендую.

 

Давня буддійська максима-загадка про те, чи чути шум від падаючого дерева в лісі, де нікого немає, має нарешті свою розгадку. Не чути. Навіть колоси помирають безшумно, якщо вони нікого не цікавлять.

Польська брама: тиха смерть

Польська брама, 8 січня 2009 р.  Кам'янець

15 лютого 2009 року, в неділю, в каньйоні Кам’янця-Подільського завалилася Надбрамна вежа унікальної фортифікаційно-гідравлічної споруди початку XVI століття, Польської брами. Пам’ятки архітектури національного значення. Чи не єдиного (разом з посестрою Руською брамою) такого комплексу в усій Центральній Європі. Гуркіт падаючих каменюк мав би сколихнути все місто, але місто ще майже тиждень не знало про власну ж трагедію. Я дізналася про падіння башти-донжона через тиждень, 22 лютого. В той самий день опитала кількох жителів Польських фільварок, мікрорайону, поруч з яким знаходиться Польська брама. Молода матуся з дитиною, що йшла якраз повз нещасну башту, руйнацію помітила лише тоді, коли я на неї вказала. Інша жінка, яка щоранку ходить повз пам’ятку на роботу-з роботи, помітила трагедію відразу. Ні, нікому з компетентних органів не повідомляла, лише поцікавилася, чи не забрав хто з сусідів, бува, камінь, що обвалився. Камінь лежить біля підніжжя, присипаний сніжком. Саме цей сніжок міські – та й не тільки – історики, а також директор Кам’янець-Подільського НІАЗу Василь Фенцур звинувачують у трагедії. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

Думку про те, що башту могли зруйнувати свідомо – на будматеріали – спеціалісти все-таки відкидають: до комплексу немає під’їзду, а носити каміння в руках, та ще й зимою... Ну дуже вже це нелогічно. Отже, злочинець – сніг?

Відтворити картину підступних дій снігу проти Польської брами не так і важко, і слідчі тут не знадобляться (ніякої справи міліціонери й не відкривали). Реставраційні роботи в комплексі мали місце ще в 1968 р. Тоді підлатані башти накрили гарними високими шатровими дахами – і Польська брама перетворилася зовні на романтичний руїнізований міні-замок. Десь році в 1994-му місцева шпана, що бігала сюди палити подалі від батьківських очей, підпалила дах Надбрамної вежі. Він кілька років простояв обвугленим скелетом, а потім завалився. Сніги і дощі вже безперешкодно падали на каміння вежі. Стіною пішли тріщини. Цьогорічна зима, з частими снігопадами і відлигами, башту таки доконала: розбухлі від води тріщини вбили пам’ятку.

Василь Фенцур
Василь Фенцур

 

А що ж НІАЗ (Національний історико-архітектурний заповідник)? Невже не знав про аварійний стан? Знав, звичайно, і звіт про це був створений давно. В акті про аварійний стан Польської брами за 2008 р. стан всіх споруд комплексу названий незадовільним. І гроші як не на реставрацію, то на консервацію пам’ятки заповідник просив не перший рік. Минулого року просили 870 тис. гривень. Не отримали нічого. Цього року просили кошти знов – і нічого. Василь Фенцур сумно посміхається:

«Немає худа без добра. Зараз ті кошти таки будуть змушені виділити».

 

Директор заповідника визнає: навіть за найоптимістичнимішими прогнозами роботи з відновлення пам’ятки почнуться не раніше липня 2009 р. А проект реставрації підготовлений інститутом Укрзахідпроектреставрація вже давно.

 

Замісник міського голови Кам’янця-Подільського Олег Демчук повідомив, що 24 лютого буде створено робочу групу та розпочато роботи по резервуванню та відбудові пам’ятки.

Міські ж історики якраз і побоюються занадто швидкого відновлювання пам’ятки: вони стверджують, що Польська брама недостатньо вивчена як об’єкт, і проект відновлення є далеко не ідеальним. Нічого заперечити робітникам НІАЗу буде й на логічний аргумент: якщо про тріщини знали, чому хоча б не замазали їх? На це ж великих грошей не треба...

Нема чого переживати хіба міським екскурсоводам: до цього затишного куточка Кам’янця туристичні групи водили хіба ентузіасти-унікуми. 

 

Довідка:

Стан Польської брами 8 січня 2009 р.
Стан Польської брами 8 січня 2009 р.

Польска брама - унікальна гідротехнічна оборонна споруда, яка не мала собі рівних в тогочасній Східній Європі. З'явився цей комплекс в 1548-1561 роках (іноді наводяться більш ранні дати, починаючи з XV століття). Чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" взагалі пише, що чотириярусна Надбрамна (Ковальська) башта Польської брами була сформована в XV ст. на основі давньоруської кам'яної стіни ХІІІ ст. Назва пояснюється просто: Польська - тому що знаходилась на Польських фільварках. Зараз цей півострів - один з мікрорайонів міста, а в давнину тут були лише городи та комори.

В часи свого розквіту Польська брама складалася з п'яти башт, мурів та шлюзів, які перетинали каньон. Загальна її довжина сягала 180 метрів. На правому березі Смотрича знаходились Надбрамна, Наскельна (Ковальська третя) та Прибрежна башти (всі збереглись), на лівому - Лівобережна та Настінна (Ковальська друга) (остання теж вижила і знаходиться в аварійному стані на городі одного з жителів міста).

Шлюзами доводилося користатись досить часто, перетворюючи каньон в гігантський рів з водою. Тож шлюзи швидко руйнувались: цьому сприяли не лише часті використання, а й повені, при яких Смотрич виходив з берегів. Тому вже в XVIII столітті від шлюзів мало що лишилося. Були прожекти їх відновлення в тому ж таки XVIII столітті, невдалі.

Шлюзи впали - та башти стояли. Аж поки в 1832 р. не з'явився дозвіл на розбирання кам'яних стін. А потім, в ІІ половині ХІХ ст., через Польську браму пролягла нова дорога. Брама дорозі заважала, тому браму зруйнували. Щось засипали, щось розібрали, а щось там ще стояло, і в ньому навіть працювала циганська кузня. (Саме завдяки кузні збережені башти іноді називають Ковальськими). Письменник Анатолій Свидницький згадує ще й якусь солдатську кашоварню. Реставрація комплексу відбувалася в 1962-1968 рр. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

 

2010 рік.

Весною 2010 р. відновлювальні роботи на Польській брамі завершились. Стан пам'ятки видно на фотографіях поруч. Настінна башта на іншому березі Смотрича відреставрована за приватні кошти - на обійсті, де вона стоїть, розташувався міні0готель.



Як стало:

Польська брама, стан від 30 березня 2010 р.
Польська брама, стан від 30 березня 2010 р.
Польська брама 6 червня 2010 р. Дивні вікна.
Польська брама 6 червня 2010 р.
Польська брама 6 червня 2010 р.
Настінна башта вже на території готелю.
Настінна башта вже на території готелю.

Руїна:

Стан Польської брами 18 грудня 2009 р.
Стан Польської брами 18 грудня 2009 р.
І ще з цього боку фото.
Polish gate in Kamyanets-Podilsky
Гроші на реконструкцію Польської брами надійшли не влітку, а в грудні. Стан від 18.12.2009.
Гроші на реконструкцію Польської брами надійшли не влітку, а в грудні
Йдуть загалом консерваційні роботи. Історики чубляться через те, за яким проектом буде відтворена вежа. О.Пламеницька забраковує проект своєї матері як застарілий і готова представити своє бачення башти. Яке - ну ви ж фортецю бачити? Так і тут буде: все в рюшечках і романтичних бантиках.
Польська брама, реконструкція
Через сильні снігопади в середині грудня роботи призупинені.
Польська брама, реконструкція
Без зелені краще помітно, яким чином житель міста відновив на своєму обійсті Настінну башту, розташовану на іншому березі Смотричу.
Настінна башта Польської брами

Замки і храми України - некомерційний проект, що роками підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 4996 4440 7668, євровий - 5168 7573 7196 8977, payPal - uhaha@ua.fm
Будемо дуже вдячні за будь-яку пожертву.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник