Найпівденніший і найкращий район області. Не лише тому, що тут найбільше пам'яток архітектури, а ще й завдяки надзвичайно мальовничій природі: унікальний кам'янецький каньон, плавні обриси медоборських пагорбів, трьохярусна печера "Атлантида" в селі Завалля біля Збруча.

Не варто навіть сперечатися в цьому питанні - я народилася і виросла саме тут. Про рідне місто говорити не буду. Про нього багато сказано та написано й без мене. Тут потрібно просто побувати - обов'язково. І пам'ятати: Кам'янець - це не лише замок, а й більше ста двадцяти інших реліктів давніх епох - костелів, церков, житлових будинків. А наша ратуша - найстаріша із збереженних в Україні!

(Пізніша примітка: Не втрималася. Маса старих та свжих, тільки-но відзнятих світлин з видами міста зробили свою справу - і потихеньку вимальовується цикл про окремі споруди та райони обожнюваного міста. Може, воно й на краще?)

Але крім самого міста-фортеці в районі збереглися руїни оборонних споруд в Жванці, Панівцях, Чорнокозинцях та Рихті, городище на Кармалюковій горі в Приворотті, скельні монастирі у Cубічі та Бакоті... Ці місця безумовно заслуговують на увагу подорожуючого.

А ще запрошую подивитись на те, що робить моє місто унікальним: ренесансна, з багатьма перебудовами катедра Петра і Павла, біля якої на зруйнованій каплиці височіє мінарет (36,5 м), а на ньому - позолочена статуя Мадонни, висотою близько 5 м. За костелом могутнім охоронцем виростає оборонна дзвіниця. Трохи нижче, на скелі, ховається в буянні зелені башта На Броді, потрапити всередину якої я ще жодного разу не змогла. А якраз над нею - руїни монастиря францисканців.

Моя стаття про рідне місто.