Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам'янець, конче треба через воду: з Руських Фільварків і мосту нема; від цісарського (остріянького) кордону їдуть Підзамчем та крізь фортецю, а далі мостом, ще турецьким, кажуть. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами. Як їхати з нашого боку, то проїхавши підгорком — Польськими Фільварками, спускаються вниз та узбіччю, бо рівно не можна з'їхати, хіба впасти та вбитись.

Спустившись з гори, круто повертається соб — аж таки назад і ідеться попід скали.

Цабе тут Смотрич тече, а за ним височенна самородня стоїть стіна-круча, що по ній тепер ступанка в город. Отак попід скали, як проїхати з четверть верстви, повертається цабе на міст, а за мостом соб. Тут, повище мосту, притулилась до стіни башта, а понижче, ступнів з двадцять від башти — Польська Брама: стоїть стіна мурована від  скали до річки. В давнину вона і через річку йшла склепінням до другої башти, що й тепер стоїть на польсько-фільварецькім боці під скалою ж; та склепіння розвалили, лиш купа каміння, чамуром поспоюваного серед Смотрича стоїть, де воно впало. В стіні розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зосталось. На стіні від мосту, справа від діри, католицький образ висить — св. Ганна; зліва була башта, а тепер руїни і в них солдатська кашоварня. Оце все зветься Польська Брама. За нею в праву руку повз самісіньку стіну тепер ступанка в город, а просто проти брами дорога вилами розходиться: та віднога, що на гору, йде в город крізь Вітряну Браму, а друга йде долиною повз тепер пусту пороховню, що ген-ген стоїть від Польської Брами, і в город не виходить. Цю долину один інспектор семінарії прозвав Палестиною".

А. Свидницький. "Люборацькі"

Тут тихо і дуже якось середньовічно. Вряди-годи забреде в ці краї кілька поляків, що все ще ностальгують по Кресам, або зграйка романтичних студентів. Іноді по мосту прогуркоче автомобіль. З постійних мешканців тут хіба апатичні рибалки на березі каламутного Смотричу - та ще більш апатичні карасики, на яких рибалки й чекають під старими стінами. Смотрич тече поспіхом, часом перешпортується об пороги і каміння, неначе пам'ятає, що років з 450 тому кам'янчани завдякі Польській брамі робили з ним що хотіли. Вже не роблять...

Пам'ятаю давню екскурсію містом. Тоді на мене неабияке враження справила розповідь про передукріплення (барбакан, він же захаб) Польської брами, який використовувався як хитра пастка для ворогів. Уявіть: татари наскочили раптово, місто не встигло приготуватися і перетворитися на неприступний острів, десант зайд вже під стінами Польської брами. Нападаючі вже готові до штурму - аж раптом ворота брами самі розчиняються перед ними. Місто злякалося і здається? Аванград татар вже в барбакані. І тут...

Ну правильно: ворота зачиняються, шлюзи падають, трупи потопельників-зайд Смотрич несе далі за течією.

Пов'язати буколічну картинку відновленої в 1968р. Польської брами з цією середньовічною машиною смерті важко. А може, й не треба: зараз це об'єкт не оборонний, радше естетичний... В 2006 році я писала:

Шкода, дахи падають з брами. Десь в середині 1990-х шпана, що бігала сюди палити подалі від батьківських очей, підпалила дах Надбрамної вежі. Він кілька років простояв обвугленим скелетом, а потім завалився. Ось-ось впадуть і дахи з Наскельної та Настінної башт. Дивитися на гонт, встановлений ще в 1968 році, важко очам: прогалина на прогалині. А місто цим не цікавиться. Коли під час святкування дня Кам'янці в 2003 році згорів дах башти Захаржевського (На броді), його відновили протягом місяця. Польська брама стоїть з непокритою головою вже п'ятирічку. А знаєте, чому так? Бо башта На броді проглядається з Турецького мосту, яким водять екскурсії. А до Польської туристів не ведуть, навіщо такі складні маршрути, якщо можна обмежитись ратушею, катедрою і замокм? :(

В 2009-1010 р. на пам'ятці йшли відновлювальні і реставраційні роботи. Про те, як йшла реставрація Польської брами і до чого вона призвела, читайте на окремій сторінці сайту.