|
|
Польська брама в Кам'янці-Подільському в лютому 2011 р.![Польська брама в Кам'янці-Подільському в лютому 2011 р.](fileadmin/_processed_/csm_IMG_3786_21cd0a8a05.png) |
Польська брама. 1908 рік.![Польська брама. 1908 рік.](fileadmin/_processed_/csm_starobulwarny_01_8196a8693c.png) |
Я так люблю цей куточок Кам'янця, що перші три з половиною років тримала зображення Польської брами на головній сторінці сайту.![Polska Brama w Kamiencu](fileadmin/_processed_/csm__MG_1722_e94f6e2a25.png) |
Польська брама в Кам'янці-Подільському 6 червня 2010 р.![Польська брама в Кам'янці-Подільському 6 червня 2010 р.](fileadmin/_processed_/csm_kp-polskabrama_fc543140e0.png) |
Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам'янець, конче треба через воду: з Руських Фільварків і мосту нема; від цісарського (остріянького) кордону їдуть Підзамчем та крізь фортецю, а далі мостом, ще турецьким, кажуть. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами. Як їхати з нашого боку, то проїхавши підгорком — Польськими Фільварками, спускаються вниз та узбіччю, бо рівно не можна з'їхати, хіба впасти та вбитись.
Спустившись з гори, круто повертається соб — аж таки назад і ідеться попід скали.
Цабе тут Смотрич тече, а за ним височенна самородня стоїть стіна-круча, що по ній тепер ступанка в город. Отак попід скали, як проїхати з четверть верстви, повертається цабе на міст, а за мостом соб. Тут, повище мосту, притулилась до стіни башта, а понижче, ступнів з двадцять від башти — Польська Брама: стоїть стіна мурована від скали до річки. В давнину вона і через річку йшла склепінням до другої башти, що й тепер стоїть на польсько-фільварецькім боці під скалою ж; та склепіння розвалили, лиш купа каміння, чамуром поспоюваного серед Смотрича стоїть, де воно впало. В стіні розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зосталось. На стіні від мосту, справа від діри, католицький образ висить — св. Ганна; зліва була башта, а тепер руїни і в них солдатська кашоварня. Оце все зветься Польська Брама. За нею в праву руку повз самісіньку стіну тепер ступанка в город, а просто проти брами дорога вилами розходиться: та віднога, що на гору, йде в город крізь Вітряну Браму, а друга йде долиною повз тепер пусту пороховню, що ген-ген стоїть від Польської Брами, і в город не виходить. Цю долину один інспектор семінарії прозвав Палестиною".
А. Свидницький. "Люборацькі"
Тут тихо і дуже якось середньовічно. Вряди-годи забреде в ці краї кілька поляків, що все ще ностальгують по Кресам, або зграйка романтичних студентів. Іноді по мосту прогуркоче автомобіль. З постійних мешканців тут хіба апатичні рибалки на березі каламутного Смотричу - та ще більш апатичні карасики, на яких рибалки й чекають під старими стінами. Смотрич тече поспіхом, часом перешпортується об пороги і каміння, неначе пам'ятає, що років з 450 тому кам'янчани завдякі Польській брамі робили з ним що хотіли. Вже не роблять... ![](clear.gif)
Всі кам'янецькі путівники одностайно стверджують: Польска брама (як і Руська) - це унікальна гідротехнічна оборонна споруда, яка не мала собі рівних в тогочасній Східній Європі. З'явився цей комплекс в 1548-1561 роках (іноді наводяться більш ранні дати, починаючи з XV століття). Чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" взагалі пише, що чотириярусна Надбрамна (Ковальська) башта Польської брами була сформована в XV ст. на основі давньоруської кам'яної стіни ХІІІ ст. (що мені чомусь дається бздурами, хоча можу й помилятись).
Ніяким ополяченням бідного православного люду тут і не тхне: Польська - тому що знаходилась на Польських фільварках. Зараз цей півострів - один з мікрорайонів міста, а в давнину тут були лише городи та комори.
В часи свого розквіту Польська брама складалася з п'яти башт, мурів та шлюзів, які перетинали каньон. Загальна її довжина сягала 180 метрів. На правому березі Смотрича знаходились Надбрамна, Наскельна (Ковальська третя) та Прибрежна башти (всі збереглись), на лівому - Лівобережна та Настінна (Ковальська друга) (остання теж вижила).
Шлюзами доводилося користатись досить часто: тільки ворог підійде до стін міста, а вони хоп - і опустились, і каньон перетворювався в гігантський рів з водою, піди перепливи.
![](clear.gif)
Шлюзи швидко руйнувались: цьому сприяли не лише часті використання, а й повені, при яких Смотрич виходив з берегів. Тому вже в XVIII столітті від шлюзів мало що лишилося. Були прожекти їх відновлення в тому ж таки XVIII столітті, невдалі.
Шлюзи впали - та башти стояли. Аж поки в 1832 р. не з'явився дозвіл на розбирання кам'яних стін. А потім, в ІІ половині ХІХ ст., через Польську браму пролягла нова дорога. Брама дорозі заважала, тому браму зруйнували. Ну, не так, щоб аж вщент... Щось засипали, щось розібрали, а щось там ще стояло, і в ньому навіть працювала циганська кузня. (Саме завдяки кузні збережені башти іноді називають Ковальськими). Письменник Анатолій Свидницький (див. епіграф) згадує ще й якусь солдатську кашоварню.
І от з цим періодом пов'язаний факт, який я не розумію: в історичній літературі про Кам'янець часто можна прочитати, що на середину ХХ століття Польська брама вважалася... цілком втраченою. Ледь навіть, мовляв, змогли знайти, а де ж вона стояла. Це все дивно. Бо хоча в більшості старих кам'янецьких листівок, виданих в імперії Романових, види брами й названі лише Старобульварним спуском, та на польських поштівках цілком виразно пишеться: Польська брама. Он, самі переконайтеся, такі екземпляри є в галереї внизу. Якось ця "знахідка" Польської брами напередодні її реставрації в 1962 році виглядає непереконливо. Хоча саме під виглядом Ковальських башт брама і увійшла в Державний реєстр пам'яток.
![](clear.gif)
Польська брама з Польських фільварок.![Польська брама з Польських фільварок.](fileadmin/_processed_/csm_7786_3711e6ea29.png) |
Пам'ятаю давню екскурсію містом. Тоді на мене неабияке враження справила розповідь про передукріплення (барбакан, він же захаб) Польської брами, який використовувався як хитра пастка для ворогів. Уявіть: татари наскочили раптово, місто не встигло приготуватися і перетворитися на неприступний острів, десант зайд вже під стінами Польської брами. Нападаючі вже готові до штурму - аж раптом ворота брами самі розчиняються перед ними. Місто злякалося і здається? Аванград татар вже в барбакані. І тут...
Ну правильно: ворота зачиняються, шлюзи падають, трупи потопельників-зайд Смотрич несе далі за течією.
Пов'язати буколічну картинку відновленої в 1968р. Польської брами з цією середньовічною машиною смерті важко. А може, й не треба: зараз це об'єкт не оборонний, радше естетичний... В 2006 році я писала:
Шкода, дахи падають з брами. Десь в середині 1990-х шпана, що бігала сюди палити подалі від батьківських очей, підпалила дах Надбрамної вежі. Він кілька років простояв обвугленим скелетом, а потім завалився. Ось-ось впадуть і дахи з Наскельної та Настінної башт. Дивитися на гонт, встановлений ще в 1968 році, важко очам: прогалина на прогалині. А місто цим не цікавиться. Коли під час святкування дня Кам'янці в 2003 році згорів дах башти Захаржевського (На броді), його відновили протягом місяця. Польська брама стоїть з непокритою головою вже п'ятирічку. А знаєте, чому так? Бо башта На броді проглядається з Турецького мосту, яким водять екскурсії. А до Польської туристів не ведуть, навіщо такі складні маршрути, якщо можна обмежитись ратушею, катедрою і замокм? :(
В 2009-1010 р. на пам'ятці йшли відновлювальні і реставраційні роботи. Про те, як йшла реставрація Польської брами і до чого вона призвела, читайте на окремій сторінці сайту. ![](clear.gif)
|
|
![](clear.gif)
|
![](clear.gif)
![](fileadmin/images/layout/tl.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/tr.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/l.gif) |
Запрошення до Середньовіччя.![Brama Polska (Lacka) z pocz. XVI wieku z barbakanem](fileadmin/_processed_/csm_0733_01_3a411cdcc0.png) |
1908 рік. Т. з. Верхня Польска брама і Старобульварний спуск.![1908 рік. Так звана Верхня Польска брама і Старобульварний спуск до власне Польської брами.](fileadmin/_processed_/csm_1908_polska_01_ebcb0d5542.png) |
На гравюрі Наполеона Орди лише руїни колись могутньої споруди.![Napoleon Orda malowal i Kamieniec](fileadmin/_processed_/csm_napoleon_polska_01_c3e87cdc05.png) |
Цей малюнок потрапив у виданий М.Греймом в 1901р. альбом видів міста![Цей малюнок потрапив у виданий М.Греймом в 1901р. альбом видів міста](fileadmin/_processed_/csm_pb_k_01_8512b3671c.png) |
В цих будиночках містилась циганська кузня![Polska brama w Kamiencu-Podolskim](fileadmin/_processed_/csm_kuznia_polska_01_4d1e02611f.png) |
Стара поштівка![Польська брама](fileadmin/_processed_/csm_41363852_01_f3d63bd25a.png) |
Настінна башта (жовтень-2004). Вона ж (внизу) в грудні 2005 року. Вона ж в 2010 р.![Polish Gate in Kamianets-Podilskyi](fileadmin/_processed_/csm_2116_01_c637ebc0b5.png) |
Дахи до реставрації![Дахи до реставрації](fileadmin/_processed_/csm_polska_kamieniec_01_c9861d0581.png) |
Французький план міста від 1691р. (перевернутий). На місці Польської - Руська брама![Французький план міста від 1691 р. (перевернутий). На місці Польської - Руська брама](fileadmin/_processed_/csm_kamieniec_map_01_eed667b345.png) |
Листівка з альбому Грейма (1901).![Листівка з альбому Грейма (1901).](fileadmin/_processed_/csm_grejm_polska_01_1417987048.png) |
Прибрежна башта, листопад-2005.![Прибрежна башта, листопад-2005.](fileadmin/_processed_/csm_IMG_1798_01_1007a5b2fa.png) |
Вікон раніше не було.![Вікон раніше не було.](fileadmin/_processed_/csm_IMG_1803_01_49cf007a2a.png) |
|
![](fileadmin/images/layout/r.gif) |
![](fileadmin/images/layout/l.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/r.gif) |
![](fileadmin/images/layout/bl.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/br.gif) |
![](clear.gif) |
|
|