|
|
|
|
Руська брама з різних боіків і років |
Моя стаття про вежі міста.
Я дуже люблю цей куточок Старого міста: недалеко від дому, завжди тихо (ніколи ще я не бачила там туристську групу, ніколи!), ну і естетично, звичайно.
Але те, що робиться з цим унікальним гідро-технічним комплексом XVI століття зараз, породжує жахливе відчуття безпорадності і страшний смуток. Дахи впали або ось-ось впадуть - це дивлячись на якій частині Руської брами. Дерев'яна галерея зогнила, а вихід на неї вже давно засипаний землею. Водонапірна колонка з вічним нетриманням моч... води, яка розташована поруч з Руською брамою, творить чималі калабані в районі барбакану - і навіть далі. Люди, що живуть в хатках, які притулилися до Руської брами з заходу, мало бентежаться її зберіганням і естетичним виглядом - їх не можна звинувачувати, вони в ній фактично живуть, а те, що навколо старих стін висять щойно випрані колготки і простирадла, можливо, лише додає споруді відчуття життя.
Майстерні, які розміщуються в Руській брамі, все ще працюють - принаймні в вікнах горить світло, звідти чути якісь голоси. Як вони думають працювати, коли дах впаде і над їхньою частиною пам'ятки, я не знаю. :(
Це було написано ДО листопада-грудня 2007-2008 рр. Саме в ті місяці Руська брама таки дочекалася на реставрацію. Вежі були розчищені від кущів і сміття, вкриті новими гонтовими дахами, з'явилася і нова дерев'яна галерея. Супер! От би ще за Польську браму взялись... Причому - попередня реставрація Руської брами мала місце в 1980 р., в той час як Польську реставратори покинули ще в шістедесятих роках ХХ століття.
29 листопада 2007 р. |
Художники біля відновленої Руської брами (лютий-2008). Вид на браму з Гловерівських мурів (осінь-2008). |
Це центр Старого міста зараз перетворюють в якусь лубочну матрьошку, відстраюючи кам'яниці, що стояли там до Другої світової. А як себе почувають справжні релікти історії, не відтворені, а автентичні, там, на горі, нікого не цікавить. Шкода.
(Це я теж писала все ДО реставрації).
Якщо комусь це цікаво, реставрацію проводила фірма "Будмонтажсервіс" спільно з АТ "Кам'янець-Подільскреставрація". На черепиці, здається, трішки зекономили: не знаю, рублена чи колота, але точно в хім-розчинах не вимочена, тому така білосніжна. Дарма вони так. :о)
Кошти на ремонтні роботи виділив Мінрегіонбуд (75 тис. гривень).
Та повернімося до історії.
Кам'янець - кам'яний острів, який з єдиного оку, де місто з'єднується з "материком" тонким перешийком Турецького мосту, був захищений Старою фортецею. Щоб зробити місто ще більш неприступним, з його північсного і південного боку виростають комплекси Польської та Руської брам. Петля Смотрича майже приборкана завдяки цим брамам: коли ворог підходив до міста, шлюзи на них опускалися, затоплюючи каньон. Піди тепер візьми Кам'янець, ага, зараз.
Брами і фортеця - це були три єдині входи до середньовічного Кам'янця.
Коли точно постала Руська брама, сказати важко. В радянській історіографії її початки датували XV століттям, Прусєвич (автор історії міста 1919р. видання) називає XVI ст., польські джерела посилаються на невідомий мені рукопис, де сказано, що брами "pono czasy Koriatowiczów pamiętające" ("пам'ятають часи Коріатовичів").
Часи Коріатовичів - це XIV ст., саме тоді в місті правило чотири небожа князя Ольгерда.
Чий варіант найбільшь близький до істини? Відомо, що в "Реєстрі всієї забудови навколо і всередині замку Кам'янецького..." ("Rejestrz wszego budowania wokrąg i zewnatrz zamku Kmienieckiego..." від 1544 р. Руська брама вже слугує орієнтаційним пунктом для опису інших споруд. Отже, раніше 1544 р. Але коли саме?
Невідомо. :)
Ще згадки про споруду з давніх документів: в 1578 р. про обидві брами згадує Гоген (?, Gauginius). В 1614 р. в Руській брамі збирали податок на користь шпиталя.
Будемо вважати, що радянські історики не помилялися, і Руська брама справді почала будуватися в XV ст., а продовжилося будівництво в 1530-1540-х роках. В той час комплекс багато в чому нагадував Польську браму, але башт було більше - цілих вісім. Плюс барбакан (захаб, він же - передукріплення).
Стіни, що з'єднували між собою всі вежі брами, мали в довжину 230 м і повністю перетинали каньон (90 метрів завширшки). (Чи так це було насправді, поговоримо нижче) Там, де брама перетинала Смотрич, були влаштовані шлюзи.
Чи то через часте їх використання, чи через численні повені в XVI і XVII століттях, коли Смотрич був судноплавним (не те що зараз), шлюзи почали руйнуватися. Наприкінці XVII ст. впала одна і частково ще одна башти. Потрібно було щось робити. Тому в 1750-1770-х роках створюється система відводних каналів, вали підняли по береговій лінії, від Прибрежної башти будуються кам'яні стіни.
Хоча вже навіть тоді було зрозуміло, що оборонну функцію Руська брама виконувати вже не зможе - і на початку ХІХ ст. її перетворюютть на склади.
В часи свого розквіту брама була справжньою міні-фортецею, зі стрільниць башт якої можна було обстрілювати ворога. Та чи направду вона містилася, подібно Польській, на ОБОХ берегах ріки? З відомого плану міста Кіпріана Ттомашевича (1672р.) помітно, що Руська брама, на відміну від Польської, повністю долину річки не перетинала - з цього боку міста скелі на лівому березі каньону значно більш прямовисні, самі слугують за природню фортецю. Принцип бритви Оккама, ага. Достатньо було вже й шлюзів, щоб місто опинялося за широченним ровом з водою.
Зараз маємо Вартову, Надбрамну, Прибрамну і Прибрежну башти, барбакан (куди можна залізти щоб вдовільнити свій природній потяг до нишпорення руїнами), підземну галерею під Надбрамною баштою, Казематну куртину та залишки оборонних стін.
Двоярусна кругла Вартова башта (XV) розташована на скелі висотою в 12 м. і має 7 м в діаметрі та стіни до метра завтовшки. Бійниці з арочними перемичками.
Чотириярусна Прибрамна башта барбакана з'явилася в І половині XVI ст. У плані це неповний круг діаметром 6,6 м. Товщина стіни до 1,1 м, а однією з стін башті слугує скала каньону. Має два входи, а її стрільниці на другому та четвертому ярусах мають білокам'яне облицювання. З одного з боків, твердить чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры УССР", в стіну вмуровані гарматні ядра. Щось я їх не пригадую. :(
Барбакан (XV-XVI, перебудови XVIII ст.) представляє собою прямокутне подвір'я (16,5 на 10,6 м) між оборонних стін. В його північній частині розташована брама, східною стороною сусідує зі скелею, а південною він примикає до Надбрамної башти. Товщина стін в першому ярусі 2,2 м, в другому 0,5 м. По другому ярусу з'єднується з Надбрамною і Прибрамною вежами.
Надбрамна башта (XV-XVIII) у плані прямокутна (8,2 на 7,3), збереглася на висоту двох ярусів. Над самою брамою кам'яна пам'ятна плита з датою ремонта "1770" та польським орлом. Зберігся білокам'яний карниз на стінах. Південний фасад зазнав перебудов у ХІХ ст., коли стрільниці розтесали під вікна нормальної ширини.
Г-подібна підземна галерея прибудована вздовж скелі при південниій брамі Надбрамної башти. В липні 2005 року ми досліджували її разом з Мамаєм.
Прибрежна башта (XV) знаходиться на відстані 24 м від Надбрамної вежі і з'єднана з нею двоярусною Казематною куртиною.
Прибрежна башта п'ятиярусна, квадратова у основі (сторона 7,6 м), а на верхніх ярусах кругла. Саме її найкраще видно з Турецького мосту. Саме вона ще так-сяк тримає шляпку свого даху - інші башти вже стоять з непокритими головами.
Стрільниці в башти з камерами та люкарнами у вигляді перевернутого замка, а в останньому ярусі - в вигляді невеликих вікон. З напольного боку з північно-західної сторони влаштовано одиночний машикуль на білокам'яних кронштейнах. Подекуди помітні сліди штукатурки.
Казематна куртина (XV-XVIII) - це дві паралельні оборонні стіни на відстані 4,2 м одна від іншої, між якими знаходяться двоярусні приміщення.
Оборонна стіна берегової лінії Руської брами (XV-XVIII) починається від південного боку Прибрежної башти, є Г-подібною в плані і складається з двох стін, зведених в різні часи. Той шмат стіни, що йде вздовж берега, більш давній. Стіна з XVIII ст. збереглася на висоту 5,5 м.
Остання реставрація комплексу мала місце в 1959-1960 рр., з того часу покриття на вежах ніхто не міняв, бо це нікому не потрібно.
Саме з подіями взяття міста в серпні 1672 р. пов'язан самий цікавим, як на мене, епізод з історії цього комплексу.
Тоді турецькі війська неодноразово намагалися знищити Руську браму за допомогою артилерії - але намарно.
Чому саме ця брама стала мішенню турецьких гармат, зрозуміло, якщо згадати, що для яничарів був характерний наступний варіантт тактики: спочатку робився підкоп під фортифікації, а потім їх підривали по частинам. Саме так вони знищували Нову і Стару фортеці, а от на обох брамах (Руській і Польській) тактика не привела до успіху. Біля Польскої Смотрич розливався широким плесом - тут ніякий підкоп зробити було неможливо. Перед Руською води було менше, але якщо б оборонці міста таки задіяли шлюзи Руської брами, місто стало б неприступним - а, отже, слід було до цього не допустити.
І не допустили. Більше того.
Саме через Польську браму в'їхав у Кам'янець 2 вересня 1672 р. переможець, султан Мехмет IV (не тому, що так хотів, просто головний в'їзд у місто з боку замкового мосту був знищений протягом осади). За легендою, під ноги його жеребця кидали ікони та образи. знесені з кам'янецьких храмів. (останнім часом пишуть, що це не більш ніж переказ, в чому я сумніваюся).
Юхим Сіцинський, відомий дослідник подільської старовини початку ХХ ст., писав в своїй книзі про Руську браму ось що:
"Проїзд ішов через башту і закривався дерев'яною лядою, що спускалася зверху башти. Ця ляда була ще недавно (до 1922 р.); тепер її немає. Коло проїзду на стіні будинку з боку міста була кам'яна таблиця з таким написом рельєфними літерами:
НЕС PORTA REGIE MAIE STATIS IMPEN SIS IN VIGILIA TRIVM REGVM ERECTA 1717.
себ-то: Ці ворота реставровано королівським коштом напередодні трьох королів (Водохреща) 1717 р. Коло тої таблиці було вмуровано 2 кам'яні таблиці з рельєфними гербами: на одній св. Юрій на коні (герб міського магістрату), а на другій ніби герб "Задора". Ці три таблиці тепер зберегаються в Кам'янецькому Історично-Археологічному музеєві.
В иншому місці брами на таблиці вибито герб Польщі — одноголовий орел і напис: A. D. 1770.
На башті, що стоїть над самою річкою, є напис, але його важко вчитати, тільки можна помітити 1527.
На горі, куди йшла дорога від Руської брами до міста, були ворота в стіні, як видно з плану 1684 p., але ворота й стіна не збереглися до наших часів. Ці ворота певне знищено, коли в XVIII ст. будували великі будинки для військових казарм ("кошари"), де потім містився військовий шпиталь.
Над Руською брамою на скелі стоять руїни чотирикутного бастіона, що охороняв ту браму. Від того бастіона по-над скелею йдуть міські стіни — з одного боку до в'їзних воріт та Турецького мосту, з другого боку — до "кошар”.
Туманний ранок 7 жовтня 2006 р. Дах на вежі. Барбакан. |
|
|
|
|
|
"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту: гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567
євровий - 5168757402858452
Patreon
Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.
Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю |
Розробник
|
|
|