Координати: 48°34′33″ пн. ш. 26°37′35″ сх. д.

Перша письмова згадка - 1441 р., коли король Владислав записав Сигізмунду Кірдею Цвіклівці в якості нагороди за військову доблесть.

Карта

Цвіклівці Перші - понад 400 жителів. Цвіклівці Другі - за Вікіпедією, 12 жителів. Це дачне містечко.

Цвіклівців пара, але і Перші, і Другі невеликі - і знуджені одне за одним (це вам не кінець ХІХ ст., коли тут проживало 1,2 тис. жителів). Колись дачники могли піти в сільпо, а селяни порибалити на дачному березі, а тепер це не так і просто: іди шукай човен, перебирайся через Смотрич, котрий тут не курям на сміх, а справжня така річка. Дністровське водосховище розділило село навпіл - не кордони між імперіями чи областями, а проста людська глупота. Монументом їй каркас старої дамби - такий дитячий, такий крихітний при сьогоднішніх масштабах ріки. 

З дачного берегу добре видно пором в Усті - тут справді недалеко. Цвіклівці завжди були довіском до Устя, з'єднуючись колись з ним крихітним - на 12 дворів - сільцем Кізя (а.к.а. Козя, а.к.а. Кузя), вже неіснуючим. Як неіснує вже і церква в Кізі, за переказами, аксакал, бо була старішою і за цвіклівецьку, і за устецьку. 

Село колись належало Конецпольським і Жевуським, після польського повстання 1831 р. Цвіклівці перейшли до царської казни, а поля були роздані селянам.