Ну і що, що ця споруда недостатньо стара в порівнянні з іншими пам'ятками архітектури Феодосії? Так, "лише" 1909-1914 роки. Але ж гарна!!!

Тим більш, побудована на проспекті Айвазовського, на невеликому підвищенні, за проектом самого батька модерну, віденського генія Отто Вагнера. (Злі язики кажуть, що автором споруди був петербуржець Оскар Вегенер, але версія з Вагнером більш масштабна, правда?).

Модерн тим і славиться, що засвоює всі стилі і робить з них естетичну бовтанку надмірної краси. Так і тут: мавританський стиль і так декоративний, а ще якщо чотириярусна башта, і три декоративні куполи, прикрашені фресками, і вітражні вікна вигадливих форм, і різьблений декор, і ганочок, і зимовий сад, і величезні пивниці, і криті галереї, і... Навіть власний мінарет! Думаю, правда, виключно декоративний. :) Фонтани ще є. В квітні вони ще вкриті зимовою целофановою шубою. А під парканом звалено старі караїмські надгробки з цвинтаря під Мітрідатом, серед яких помітні і могильні плити самих Стамболі (в тому числі й тютюнового фабриканта Веніаміна Стамболі). Надгробки якийсь час були складені біля мечеті Муфті-Джамі, але так як татарська громада була незадоволена таким сусідством, їх перевезли на нове - досить дивне - місце.

Головний вхід в сторуду влаштували з боку парка. Звідти, якщо пройти по галереї кіпарисів, колись відкривався чудовий вид на море. Є ще один вхід - з північного сходу, біля фонтану. На території дачі зберігся також невеликий будиночок для прислуги, витриманий все в тому ж мавританському стилі.

В часи Стамболі це була північна околиця Феодосії. а зараз споруда лежить чи не в самому центрі міста.

З 1921 р. в цьому шикарному палаці було влаштовано санаторій на 100 чоловік. назви санаторію, судячи з старих поштівок, змінювалися: спочатку ім. Сталіна, у роки Другої світової - це був госпіталь для поранених (спочатку радянських солдат, а потім, в окупацію, і німецьких), з 1944 р. сюди відправляли піонерів - це був табір. Коли відновлювальні роботи в споруді було завершено (1952), тут розмістився санаторій ВЦСПС, де лікувалися члени бувшого ЦК. Потім назва змінилася (начебто) на "Радянську Україну", потім "Схід" (в сенсі сонця, а не сторона світу, "Восход"). З 1985 по 1988 р. дача була власністю Наркологічного центру. Потім гарненький палац прихопив собі комерційний банк.

Зараз там шо? А не знаю. Я як була, йшов ремонт. Але начебто на першому поверсі було (чи мало убти) якесь кафе. Тут якось обідав Кучма в 1999 р.

Читала, що на території нижнього парку дачі в роки Другої світової війни було влаштовано кладовище для солдатів та офіцерів вермахта.