Карта

Карта самого міста

Старий Крим - зовсім не такий, як пихатий ПБК з засипаною московськими грошима Ялтою чи ностальгуючою за царями Масандрою. Назва (про яку ще поговоримо) натякає: ось таким був колись Крим, поки гроші не всілися на трон. Тут дешево і просто. Рекомендую.

(Відразу на інфраструктурних моментах зупинюсь, щоб потім не повертатися до цієї теми. Через Старий Крим ходять маршрутки-автобуси з Сімферополя в Феодосію і назад. Траса жвава. Залізничного сполучення немає - найближча станція Кіровськ, за 10 км.

На виїзді з селища в сторону Сімферополя, кажуть, є готель. Ми ж зупинились на ночівлю в протитуберкульозному санаторії "Старий Крим", відомому тим, що там двадцять років працював великий М.Амосов (чудова прогулянка до санаторних будівель чистим і запашним сосняком), заплативши лише по 10 гривень з особи за ніч. Санаторії саме в таких місцях і будувати - це кліматичний низькогірський курорт на висоті приблизно з півкілометра над рівнем недалекого звідси моря.

В селищі є кілька магазинів, кафе і столовка, досить дешева).

Місто в Криму - і не у моря? Дивовижа. Але ж так є. Нема моря - були інші плюси: в Кафу (Феодосія) поспішали каравани товарів з Східної Європи. З Кафи йшли каравани в Східну Європу. А Солхат - він на шляху якраз, вигідно розташувався. Є робота для торговців, є й для ремісників, товари яких з задоволенням скуповували мешканці степового Криму.

А ще є гори: старий Аргамиш, крайній в Зовнішній кримській гряді, нависає поруч з Солхатом, відрізає морський горизонт. В його схилах чекають на туристів печери і шахти "Лисячий хвіст" та "Бездоний колодязь".

Батий, бабай української історії, девастатор, руйнівник, абсолютне зло, спричинив розквіт Старого Криму: його війська захопили поселення на початку ХІІІ ст. і... Невільники (чи не українці з Придніпров'я?) оперізують місто стінами та баштами, риють навколо глибокі рови. Кажуть, зі сходу поселення до сьогодні зберіглися залишки тих фортифікацій... З невеликого містечка виростає могутній Солхат. Ще кілька сувенірів з тих часів - на згадку: залишки караван-сараю та монетного двору.

Часи, яке поселення прожило під іменем Солхат, згадуються Старим Кримом з найбільшою ностальгією: центр Кримського улусу Золотої Орди, найчисельніше за населенням місто Таврії, арабські літописи поштиво назвивають ал-Кірім "другим Багдадом"...

Хоча й до того часу про місто згадували чужоземні літописці: євреї і вірмени, італійці і іспанці. А на китайській карті 1331р. місто позначене як Сагіла.

Саме в славні солхатські часи зводиться мечеть хана Узбека - кажуть, найстаріша з мечетей Криму (1314р.). В неї, щоправда, були попередниці в Солхаті: начебто в 1288р. там спорудили святиню на кошти єгипетського султану.

Звичайно, до наших часів мечеть дійшла з чисельними перебудовами. Навіть порівнявши сучасне фото споруди - і її ж зображення в чотиритомнику "Памятники градостроительства и архитектуры УССР", помічаєш колосальну різницю: 30 років тому поруч з мечеттю стирчав лише зламаний зуб мінарету, подвір'я незадбане...

В плані мечеть прямокутна, витягнута з півночі на південь. Це шестистовпна базиліка. Східна та західна стіни складені з бутового каменю з дерев'яними зв'язками. Різьблений портал з датою в ніші та основа мінарета збудовані з обробленого каменю. Дах вкритий черепицею.

Колись споруда була вищою: про це свідчать розміри порталу, верхня частина якого відсутня, її замінили-доробили під час реставрації мечеті. Лілійні капітелі в різбленні оригінального порталу, багатий сельджукський орнамент свідчать про неабияку майстерність солхатських камнетесів.

З первинного об'єму святині збереглися частина північної стіни з порталом та, можливо, колони з арками в інтер'єрі. Всередині простір поділений на три нави, відділені одна від одної рядами тонких колонзі сталактитовими капітелями. Зберігся прегарний міхраб. Інтер'єру не бачила - я чемно постукала в двері, та мені ніхто не спішив відкривати, хоча світло горіло і поруч з мечеттю стояло кілька автомобілів.

Звів мечеть кримський будівничий Абдула-Газі-Юсуф ібн Ібраїм Єзбалі, про що свідчить напис на одній з стін.

В Старому Криму збереглася також стародавня церква (Х-ХІІ ст.) - споруда зального типу, складена з вапняка на вапняковому ж розчині з старанно затертими швами.

Західна та північні стіни збереглися частково. Входи в храм - з заходу та півдня, над південним входом зберігся портал, а ще стрільчасті віконниці, що зараз опинилися на рівні земної поверхні - за тисячоліття культурний прошарок підріс на метр.

Тисячолітня церква - це спочатку тит думаєш "Вау!" і крутишся навколо кам'яного кубу, не знаючи, з якого ще боку його сфотографувати та як виразити захоплення чимось настільки древнім. Після відвідин ще кілької церков-товарок того ж періоду азарт трохи влягається - така вже тут земля, старовини в Криму багато.

Наступна пам'ятка (яку я  не побачила. Але надолужу колись цю прогалину) - залишки монетного двору, однієї з найбільших споруд Солхату - двоповерхового караван-сараю (лише дві стіни від огорожі його величезного подвір'я) і руїни Куршум-Джамі (XIVст.) - "свинцевої" мечеті, названої так тому, що шви в її кладці начебто для збільшення міцності заливали розплавленим свинцем.

  Любили Старий Крим і художники. Тільки-но ці землі відійшли до російської корони (1783р.), як сюди приїхав майстер пейзажу Михайло Іванов (1748-1843): у відрядження, замальовувати міста та села приєднаних до імперії земель. В художній спадщині Іванова 10 акварелей з видами Старого Криму.

Іван Айвазовський, гордість Феодосії, мариніст світової слави, часто бував в Старому Криму: по вул. Дачній проживала його сестра, а неподалік знаходились його маєтки Субаш і Шейх-Мамай (сучасне Айвазовське). Я читала, що будинок сестри Айвазовського зберігся, і зараз в ньому протитуберкульозний санаторій. "Старий Крим", де ми ночували? Хм, може бути.

На гроші мариніста в місті, до речі, звели вірменську церкву, яка була прикрашена його роботами.  В Російському музеї зберігається малюнок "Фонтан в Старому Криму".

Інші художники, що бували тут: А. Остроумова-Лєбєдєва, М.Волошин, Латрі, К. Богаєвський, який виконав в 1925-27рр. велику серію акварелей та малюнків на завдання Кримського комітету охорони пам'яток.

Бували тут скульптори Т.Гагаріна і В.Стамов.

Використано матеріали з книг: Н. Лесина «Старый Крым», Е. В. Крикун. «Памятники крымскотатарской архитектуры».