Знайшли досить швидко. Головна риса вуличок навколо старішої мечеті обласного центру - їх невимовна, неймовірна, фантастична забрудненість. Такого бруду я не бачила ніде.

Чим це пояснити, я не знаю. Як не знаю, навіщо поблизу мечеті така кількість дротів електрозв'язку - зробити хоч трохи пристойний кадр було неможливо.

На території Кебір-Джамі йде ремонт, біля входу скромно і якось невпевнено торгують сувенірами - ворота ж Криму, як-не-як, майже сезон...

Всередину зайти нема як - ремонт, кажу ж. Туалет (річ для туристів потрібна) на території подвір'я є, але лише і виключно чоловічий. Не жіноче це місце...

Колись Кебір-Джамі стояла чи не в самісінькому центрі Ак-Мечеті, середньовічного Сімферополя (кінець XV- початок XVI ст.), де розміщалася ставка калгі-султана, другої особи ханства після власне самого хана. Ак-Мечеть підхопила естафету Неаполя Скіфського, щоби потім перетворитися на Сімферополь. В місті, що називалося "Біла мечеть" не могло не бути мечетей - за даними 1783 р. їх тут було сім, а житлових будинків - всього 331.  

Квадратова (7 на 7 м) споруда, яку реставратор Ш.У.Халілов датує 1502 р. (С.М.Червона, "Искусство татар Крыма", М., 1995), за легендою була зведена Абдурахім-Беком на землі, яку той отримав в дарунок від хана Менглі-Гірея. Щоправда, класичне датування храму дещо інше: 1508 р. Хоча, шість років в порівнянні з половиною тисячоліття...

Первісний купол мечеті зруйнувався ще в XVII ст. Під час реставрації до мечеті було добудовано нове крило і змінена форма даху. В 1736 р. Кебір-Джамі горіла, відновили її після пожежі в 1740 р.

В стіну мечеті вмуровані таблиці з арабською в'яззю. Це, напевне, єдині свідки минулого, які надають цілком заремонтованій споруді хоч якись старовинний акцент.

До 1930 р. мечеть використовували за її призначенням, а потім зробили - за радянською звичкою - з неї склад. Зараз храм відновлено.