Мечеть Джума-Джамі (інша назва Хан-Джамі) — пам’ятка, що єдина збереглася з середньовічної забудови Євпаторії. Храм звів у 1552-1564 рр. відомий турецький архітектор грецького походження Ходжа Сінан. В списку мечетей, які звів Сінан, Джума-Джамі йде під номером 77 і називається «Мечеть Татар-Хана в Гезльові (давня назва Євпаторії) або Хан-Джамі».

Це прямокутна споруда з масивним, дещо сплюснутим 11-метровим в діаметрі куполом, збудована в класичному турецькому стилі, що віддалено нагадує всесвітньовідому Айя-Софію з Константинополя (Стамбула). 59 вікон різної форми надають монументальній будівлі своєрідний і витончений характер. На балкон мечеті ведуть криті сходи зі східної сторони споруди. В інтер’єрах два ряди стовпів ділять простір мечеті на три нави. З південного боку розташована п’ятигранна ніша-міхраб, прикрашена напівколонами з капітелями. На захід від міхрабу підноситься кафедра-мімбер. Поруч з мечеттю розташовані два 35-метрових мінарети з балкончиками-шерфе. Історики вважають, що саме в Джума-Джамі проголошувалося про призначення Оттоманською Портою чергового кримського хана (фірман). Мечеть працювала до червня 1929 р., коли її приміщення передали місцевому музею. Після Другої світової війни в мечеті розташували склад, і лише в 1990-х роках споруду знову повернули віруючим.

Цікавою мусульманською пам’яткою Євпаторії є також текіє дервішей (монастир, ХІ ст., за іншими даними, XVI ст.). Це аскетичне зовні квадратове приміщення з центральним куполом. По периметру текіба розташовані келії.

На початку ХІХ ст., після того, як Крим увійшов до складу Російської імперії, в Євпаторії почав розбудовуватись комплекс кенас. Він складається з великої та малої кенас, трьох дворів з аркадами, саду та вхідної арки. Формування унікального для України архітектурного ансамблю тривало до 1900 р., коли був зведений парадний вхід у вигляді ренесансної тріумфальної арки. Прямокутна Велика кенаса збудована в 1807 р. з інкерманського каменю, її стіни укріплюють контрфорси. На східній стіні споруди вмонтовано 5 мармурових плит з написами. Споруда використовується як фондосховище краєзнавчого музею. На жаль, не збереглося багате убранство інтер’єрів.

Мала кенаса зведена в 1815 р. і теж, як і велика, має прибудовані засклені галереї. Мармурові плити з написами вмуровані між вікнами на західній стіні будівлі. Дворики з аркадами в стилі російського класицизму з’явилися в 1835 р. і протягнулися з півдня на північ. В нішах і на пілонах першого дворику вмонтовані 23 мармурові плити з різьбленими написами. Прикраса першого дворику — мармуровий фонтанчик у третій арці від входу. Другий дворик називається мармуровим, тому що замощен мармуровими плитами. Третій називають «двориком очікування». З півночі до великої кенаси примикає маленький сад, де колись восени відбувалися свята врожаю.