English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Чуфут-Кале
Фортечна стіна в Чуфут-Кале. Стара листівка.
Фортечна стіна в Чуфут-Кале. Стара листівка.
Долина Йосафата в Чуфут-Кале Гравюра 1848 р.
Долина Йосафата в Чуфут-Кале Гравюра 1848 р.
Вражаюче печерне місто, вражаючі пейзажі. 28 квітня 2007 р.
Чуфут-Кале в Криму

Дорога в історію.

Отже, Бахчисарай залишився позаду, як і Успенський монастир. Шлях веде через старі горіхові зарослі до балки Марьям-дере. На протилежному боці ущелини - кладовище російських солдат, що загинули тут в 1854-1855 рр. Збереглися монументи генерал-адьютанта П.Вревського та генерал-майора П.Веймарна.

План-схема мертвого печерного міста Чуфут-Кале
План Чуфут-Кале

 

Це не єдиний цвинтар при дорозі - є ще кладовище 170 радянських солдатів, що загинули в квітні-травні 1944 р., коли Крим було звільнено від німецьких загарбників.

Далі дорога веде повз вже неіснуюче село Маріамполь.

Подекуди під час підйому до Чуфут-Кале будуть траплятися завалені камери склепів могильника VI-ІХ ст. В 1950-1960-х роках ці поховання вивчав археолог В.В.Кропоткін і встановив, що віднайдені тут прикраси та побутові речі належать племенам гото-аланської культури. Дехто з похованих був християнином - про це свідчать віднайдені хрестики.

Та ось перед очима відкривається панорама мертвого міста. Його будівлі нависають над скелястим урвищем, не бояться висоти, кличуть підійти поближче.

Єврейська фортеця.

Листівка радянського часу
Підходи до Чуфут-Кале.1975р.

Загальна площа городища чимала - 38 га. Вистачить на кількагодинне дослідження. На менше і не плануйте. 

 

Чуфут-Кале умовно можна поділити на три частини, які виникли в різні етапи існування міста: Бурунчак ("носик", "мисок" на кримсько-татарській мові), де немає будівель; Старе місто та Нове місто.

Висота плато, на якому розташоване печерне місто, над рівнем моря - 540 м. Та підйом долається досить легко (хоча обидва рази, що я тут була, ранніми квітневими ранками, незвичайно дошкуляла спека).

За деякими даними, фортеця виникла тут ще в VI ст. Зокрема так вважав відомий дослідник Крима А.Бертьє-Делагард. Хоча інші вчені (А.Білий, наприклад) називають більш пізню дату: ІХ-Х ст., а то й  взагалі ХІІ ст. (В.Ф.Гайдукевич).  Яка з версій найбільш близька до істини, дізначтися важко: замало залишилося письмових свідоцтв тих епох.

 

Можливо, фортеця взагалі використовувалася лише в важкі моменти, під час ворожих набігів, коли за її стінами ховалися пастухи з околиць разом з своїми стадами, а в інший час стояла пусткою - хто знає. Є свідчення, що саме так укріплення і використовувалося аж до XIV століття. Та з часом тут залишалося все більше і більше постійних жителів, з'являлися житлові будинки, ремонтувалися старі побудови. В XV ст. поселення досягло свого розквіту. Саме тоді сюди була перенесена столиця незалежного від Золотої Орди  Кримського ханства Хаджі-Девлет-Гірея.

Люди продовжували мешкати тут аж до ХІХ ст., саме тому багато споруд, особилво культового призначення збереглися тут досить непогано.

Історія

Так було на початку ХХ ст.
Так було на початку ХХ ст.

Перша письмова згадка про Чуфут-Кале належить до 1298-1299 рр. Тоді фортеця, щоправда, називалася Кирк-Ор (Сорок замків). Її, як і інші поселеня Таврії, зруйнував емір Ногай під час міжусобиці в Золотій Орді. Можливо. саме Чуфут-Кале описав і монах Рубрук, що подорожував Кримом в 1253 р. і згадував сорок замків, що розташовані між Херсонесом та Судаком.    

В 1321 р. арабський географ Абульфеда писав, що Кирк-Ор використовують алани в разі нападів на їхні поселення ворогів. В середині XIV ст, в часи правління хана Джанібека, фортецю захопили татари. Якийсь час укріпленням на мису володіли беї Яшлавські.

Коли в кінці XIV століття Золота Орда почала потихеньку агонізувати, фортеця слугувала резиденцією деяких претендентів на ханське звання.

 

В 1420-х роках Чуфут-Кале кілька років володів Девлет-Берди, дядя першого кримського хана Хаджи-Девлет-Гірея, який і переніс свою столицю з Солхата в Кирк-Ор. З 1430-х і до 1400-х років саме Кирк-Ор був резиденцією кримського хана.

Про те, що місто зростало, свідчить і грамота (ярлик) хана Хаджи-Гірея від 1459 р., де згадуються мусульманська та християнська міські спільноти, іудейська громада. Наступний ярлик, виданий ханом Менглі-Гіреєм, згадує ще й вірменських поселенців в Кирк-Орі.

Чуфут-Кале зараз

З 1454 р. тут існував монетний двір.

На початку XVI ст. через політичні зміни ханська резиденція переноситься спочатку в Салачик (Старосілля), а пізніше в Бахчисарай. Кирк-Ор продовжує існувати як могутня фортеця, яка може приютити хана в часи міжусобиць. Остаточно татари покидають місто наприкінці XVI - на початку XVII століть. В середині XVII ст. Кирк-Ор покидає й вірменська громада. Залишаються лише караїми.

 

Саме тоді змінюється і назва поселення: спочатку це просто Кале (фортеця, з 1608 р.), а пізніше - Чуфут-Кале (Іудейська фортеця). Ще один варіант назви з XVII  столітя - Джевхер-Кермен (фортеця коштовностей) - не прижилося, хоча й увійшло в історію завдяки згадкам в подорожніх описах відомого мандрівника того часу Евлія Челебі.

Караїми, що залишилися в укріпленні, були - як і всі іудеї - людом торговим. Крамниці свої тримали в новій столиці Бахчисараї, але перебувати їм там дозволялося лише до заходу сонця, після чого вони мусили покинути місто. Станом на кінець ХVIII ст. в Чуфут-Кале нараховувалося близько 200 будинків.

Та коли Крим було приєднано до Російської імперії, жителі міста почали покидати Чуфут-Кале, переселяючись до Євпаторії чи Феодосії. Саме в перше з названих міст перенесли духовне правління караїмів та їхню друкарню. В середині ХІХ ст. Чуфут-Кале остаточно залишився без жителів. І зрозуміло начебто: на плато не вистачало ані земель для сільгоспробіт, ані води, плюс ще й заборону на проживання в Бахчисараї було ліквідовано в 1783 р.

Початок туристичної кар'єри

Вид з Чуфут-Кале на Бахчисарай і околиці.
Вид з Чуфут-Кале на Бахчисарай і околиці

Вже в ХІХ столітті розвалини печерного міста стають об'єктом уваги туристів та романтиків. Тут побували Олександр Грібоєдов, Адам Міцкевич, Василь Жуковський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Максим Горький, Олексій Толстой, Джеймс Олдрідж. Це з пиьсменників. Художники теж бували: Василь Крамськой, Ілля Рєпін, В.Сєров, Є.Нагаєвська та інші.

Напевно, їм не довелося викладати за оглядини руїн грубі гроші. Білети в Чуфут-Кале - недешеві. В 2006 р. просили 10 гривень з дорослого за вхід, в 2007-му - вже 12. Але до журналістського посвідчення поставилися з розумінням, за що працівникам велика дяка.

За кілька годин ми облазили більшу частину печер, бачили кенаси, ворота Орта-Капу та садиби Фірковича (1787-1784) та "Чал-Борю" (Сивий вовк, XVIII ст.), колодязь, судилище, вали та господарські приміщення... Табличок на об'єктах вистачає, так що й самі все прочитаєте. :) А поки дивіться картинки.

Садиба Фірковича в Чуфут-Кале

Садиба Фірковича
Садиба Фірковича


Брама і вулиця печерного міста
Брама печерного міста
Брама печерного міста Чуфут-Кале (Крим)
Вулиця печерного міста Чуфут-Кале (Крим)
Стара дорога
Чуфут-Кале. Стара дорога
Ящірок тут багато.
Ящірок в Чуфут-Кале надзвичайно багато.
Види судилища та інших приміщень
Види судилища та інших приміщень - архівні та сучасні
Судилище в Чуфут-Кале
Судилище в Чуфут-Кале
Chufut-Kale' is a national monument of Crimean Karaite culture and Tatar fortress in Crimea, near Bakhchisaray
Чифут кале (Чуфут-Кале, Çufut Qale) е средновековен град в Крим, намиращ се в Бахчисарайския район.
Колодязь
Колодязь в Чуфут-Кале
Печери Бурунчака
Печери Бурунчака та його загальний вигляд
Печери Бурунчака та його загальний вигляд
Czufut-Kale – skalne miasto i średniowieczne miasto-twierdza w zachodniej części Krymu na Ukrainie odległe o 2,5 km od Bachczysaraju
Печери Бурунчака в Чуфут-Кале колись
Таблиця на одній з кенас
Чуфут-Кале. Таблиця на одній з кенас.
А от і самі кенаси
Чуфут-Кале. Кенаси.
One of the kenassa buildings in Chufut-Kale
Blick auf die einstige Festung. Çufut Qale
Архівний вид кенас в Чуфут-Кале
Архівний стерео-вид кенас в Чуфут-Кале
Фотогенічно
Вид на Мангуп з Чуфут-Кале
Вид на Мангуп з Чуфут-Кале
Чуфут-Кале, квітень 2007 р.
Гора Теперкерманн
Дюрбе Ненгеджан
Дюрбе в Чуфут-Кале
Дюрбе в Чуфут-Кале
Інтер'єр дюрбе в Чуфут-Кале
З тижневика Tygodnik Ilustrowany (4 листопада 1871 р.)
Дюрбе Ненгеджан
З книги "Пещерные города Крыма"
З книги "Пещерные города Крыма"

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник