Ратуша - серце міста. Будь-якого європейського міста. Тільки європейського? Хм.
В Заліщиках була розкішна ратуша ("з XVII ст.!" - кричать поштівки) - і так важко повірити, що її буття закінчилося ледь не в середині ХХ століття, так нещодавно. Принаймні, старі польські листівки вперто називають споруду на ринковій площі міста саме ратушею. Дивна, так: без башти, без канонічного годинника. Але підписано "Ратуша", виконує функції магістрату - що ж, нехай буде ратушею.
Навіть якщо вона не є нею. Навіть якщо витоки її слід шукати у пряних, цвіркучих базарах Сходу.
Інформації по спорудах, які до наших днів не дожили, в нас загалом небагато. З _ратушею_ в Заліщиках допоміг Ігор Хома: багато років тому відфотографував мені чудову статтю Олега Рибчинського "Архітектура караван-сараїв в Україні" з одного з "Вісників Укрзахідпроектреставрації". Ага-ага: ратуша в даному випадку тотожна караван-сараю - і пам'яток такого штибу і раніше було небагато, а зараз від них залишився крихітний гулькін хвіст. Чи ніс? Не важливо, все одно крихітний. Процитую, з чого почалося зацікавлення караван-сараями у Олега Рибчинського:
"...під час дослідження справ Управління консервації Львівського, Тернопільського та Станіславівського воєводств, які зберігаються у бібліотеці АНУ ім. Стефаника у Львові. В одній із папок лежав невеликий аркуш паперу. Це був лист інженера-архітектора Кароля Іваницького від 25 березня 1935 року. В ньому писалося:
"Шановний Пане Докторе, позаяк моя монографія про ратуші (караван-сараї) стосується винятково кресових ратуш і переважною більшістю лише південних, тим не менше, для яснішого зображення, я обов'язково мушу подати порівневі плани. Маю дуже добру світлину з подібної ратуші у Марківцях з Поділля на російській частині. Бракує мені такої світлини з Малопольщі. Тому осмілюся знову звернутися до Щановного Доктора з проханням допомоги мені у цій справі. Особливо важливими для мене є Заліщики, бо ця ратуша має 4 характерні наріжні бастіони та проїзні брами".
Крім Заліщиків, були ще Тартаків, Карвасари, Хоростків, Старий Крим, Тульчин, Сокаль, Меджибіж, Шаргород... Дивно, що не згадано про Чорний Острів.
Подальша інфа - теж переважно зі статті О.Рибчинського, з розділу про Заліщики. Отже, споруда на ринку була інкастелізованою, мала широкий внутрішній двір - наводяться дещо фантастичні розміри в 60 на 40 м. Польські листівки, здається, з датуванням трішки прибріхують: О.Рибчинський датує караван-сарай серединою XVIII ст., спираючись на привілей Августа ІІІ, за яким Заліщики отримували право проводити чотири річні ярмарки. У 1766 р. вже Станіслав Август надав Заліщикам статус міста. Були ярмарки, був магістрат - десь то все мало крутитися, відбуватися. Мусила бути ратуша. З'явився караван-сарай. Чому не ратуша? Тому що був великий, з проїздними брамами і вежами у кутах. Тому що був ізольований від інших споруд і утворював замкнений квартал. Тому що був оборонним. Тому що виконував й функцію заїжджого двору. Тому що був серцевиною торгівлі у місті.
У 1864 р. караван-сарай було реконструйовано у класицистичному (?) стилі. Про нео-класицизм незрозуміло: стилізовані під готику щипці фронтонів двох паралельних корпусів з'явилися саме тоді, яка ж це до бісу класика? Сигнатурки були класицистичними, але визначати стиль споруди за сигнатурками... Тоді ж були понижені наріжні восьмигранні вежі. Споруда була обліплена крихітними крамничками, як юдіш-мама малими дітьми. Ратуша сильно постраждала в часи Першої світової, та була відбудована. Другу світову вона не пережила.
Ну і не забуваємо іншої версії походження дивної споруди: наче спочатку це був оборонний замочок, звідси й товсті стіни, і кутові башти. Тільки от місце під замок вибране, м'яко кажуче, дивне...
