Фільм про проблеми тернопільських замків (і Червоногруд теж)

13 квітня 2013 р. права башта замку впала, не витримавши важких зими та весни. 

Червоноград, Червоногруд, Черленград - без різниці. Мені це місце болить. Мене це місце притягує. Тому я збираю, як жадібний ховрах, факти, статті та натяки, щоб складати потім з них не стільки паззл, скільки власну мозаїку, що змінюється з кожним новим рухом і кроком вперед.

Тому сюди я буду скидувати нові (для мене) факти про найкрасивіше місце України.

Ні, про ось ці дурощі я розказувати не буду. Ідіотів коментувати не хочеться. А ось стаття Миколи Шота в "Урядовому кур'єрі" від 8 грудня 2005 року заслуговує на увагу кількома цікавими моментами.

І справа навіть не в тому, що директор Заліщицького краєзнавчого музею Василь Олійник чомусь говорить словами з моїх статей, опублікованих задовго до того моменту, як він дав інтерв'ю пану Шоту. (Навпаки, від того, що мене цитують напам'ять, стає тепло на душі і хочеться всім посміхатися. Жарт. Просто або в пана Олійника, або в пана Шота є на роботі інтернет).
Отже, я теж використаю їхні слова, щоб розширити свій червоногрудський кругозір. Ітак:

Номер 5. На замок в урочищі зазіхали не лише зайди зі Сходу чи Півдня, а й місцеві жителі. У фондах Заліщицького комунального краєзнавчого музею зберігається фотокопія "Скарги шляхтича Миколая Даниловича" від 10 травня 1649 року, де уряду повідомляється, що восени 1648 року повсталі селяни з сіл Торське, Лисівці, Шипинці, Головчинці та містечка Товсте обложили твердиню, штурмували та захопили. Вірю. Хмельниччина, все-таки. Тим більш, місця, де гетьман Богдан якщо й не з'явився на світ, то принаймні був зачатий - Товсте ж було певний час резиденцією його батька Михайла, аж поки той не впав в королівську немилість.

Номер 6. Переходимо до історії власне палацу. Виявляється, верхні частини веж, так звані корони, привезені були на запряжених волами підводах аж зі Львова. А це вже цікаво. Не знала.

Влітку 2005 року мене довго розшукував пан Володимир Бурденюк, молодий житель Городенки. Він, як і я, закоханий в цю місцевість, і теж має кілька своїх гіпотез. Не знаю, наскільки правда те, що він знайшов шматок фортечної стіни XV століття поблизу замку, а ось те, що йому вдалося побачити те, що треба, там, де я ліниво пройшлася поглядом, навіть не зупинившись - факт. Саме з його підказки я краще придивилася до відомої гравюри білоруського художника та мандрівника ХІХ століття Наполеона Орди.

І справді: Н.Орда побував майже в кожному подільському місті та містечку, а прекрасний Червоногруд, де вже стояв розкішний замок-палац, чомусь залишив поза своєю увагою. Чи могло таке бути? Хто його знає. Але могутній потік води, що з ревом несеться з чималої висоти прямо на дерев'яні колеса невеликого млину з лівого боку, а потім потрапляє у пастку, яку розставив ще менший млин праворуч, дуже нагадує культове для багатьох подорожуючих Україною місце. Будемо вважати, пан Володимир не помилився. :о)

Хоча в музеї Товстого зберігається копія гравюри А.Лінде (людині зі схожим найменням А. Лянге належить найперше з відомих графічне зображення Червоногруду, цікаве тим, що замку як такого ВЖЕ нема, а палацу немає ЩЕ: йде реконструкція споруди. Можливо, це якась плутанина - і гравюри виконала одна рука?). Датована гравюра 1838 роком. Орда в той час вже був дорослим (31-річним) художником, але жив у Франції, в еміграції. Гравюру якщо хто в кого й "підгледів", то власне Орда в Лінде, а не навпаки. (Гравюру Лінде див. в галереї внизу).

Енергію, яку так бездумно і щедро виплюскував з себе найвищий в рівнинній Україні водоспад, хотіли приборкати не раз. Довгий час вже в пост-ордівські часи (я маю на увазі Наполеона Орду, а не монголо-татарів) на цьому місці стояв двотурбінний млин.

У 1956 році на його місці збудували невелику гідроелектростанцію. Її міці та працездатності вистачало, аби жителі сусідніх сіл Ниркова, Солоного та Нагірян могли читати при світлі електроламп та дивитись екзотичні в ті часи телевізори.

На жаль, електровня витримала недовго. Зараз від неї лишилася лише похмура коробка стін, що темним привидом бовваніє неподалік водоспаду.

Так і не знаю докладно, що за рештки пустої всередині башти стоять з лівого від водоспаду боку. На старих листівках добре видно на тому ж місці якусь споруду з конічним дахом. Схоже, споруда дерев'яна, хоча піди розбери, що там на нечіткій старій листівці.

Якщо маєте якісь ідеї чи версії з приводи цього об'єкту. діліться. Цікаво ж довідатися, що то таке!