Географія не підвела: Серет таки вливається тут в Дністер. Кручі теж були. Дещо нижчі і чомусь не надто мальовничі. Футбольне поле місцевої школи розташовано якраз на фоні буковинського вже високого берегу. Ну поле, ну берег, ну річка...
Якби замки розсипала Поділлям я, форпост мав би стояти все-таки трохи далі, на іншому березі Серету, над самим устям - там якраз тернопільська сторона Дністра припухла майже-горами, саме те місце для фортеці. Та якщо вірити Гійому Левасеру де Боплану - а в вас є хоч один аргумент, чому ми б мали йому не довіряти? - то, виходячи з його карти України (XVII ст.), городоцькі укріплення знаходились трохи далі від устя, ближче до Кулаківців, на правому березі Серету. Від них нічого не залишилося. Ні-чо-го.
Тому доведеться далі травити байки, з замком безпосеребньо не пов'язані. Наприклад, про те, що хатки на місці форпосту в селі називалися... та так і називалися: "На хатках", а от західна частина Городка звалася "На Клобоках". Що в княжі часи начебто Серет був ще суднохідний - і Дністром до нього припливали з Галича купці. Напроти ж - літописний Василів, колись могутній град, а зараз просте село на Чернівеччині...
При гирлі Серету були острови (?), які називалися Славна (?).
В Першу світову якраз поблизу Городка форсувала Дністер угорська кавалерія. Та що там кавалерія! Місцеві селяни самі неодноразово форсували обидві річки, бо жили селяни в Городку, а поля мали на тому березі. А мости були благенькі, майже щороку їх під час повеней просто змивало. Лише близько 1910 р. на урядові гроші було зведено нормальний, стабільний такий міст через Серет. І добре.
