Звичайно ж, що костел, який зараз використовується як органний зал, був не першим римо-католицьким храмом міста.

Його найдвнішого дерев'яного предка збудували ще в  1548 р. на гроші княжни Беати Острозької. Простояв храм сто років, аж поки під час одного з татарських набігів не помер в пожежі.

В 1600р. дружина волинського воєводи, княжна Анна, будує новий храм - знову дерев'яний. Лише в 1773р. місцевий ксьондз Юзеф Пасіковський розпочав спорудження першого мурованого костелу в Рівному. Та ось біда: місце під святиню ксьондз вибрав не надто вдало, Рівне - воно ж оточене болотами і мочарами, тому нещасний храм міг завалитися на такому непевному грунті в будь-яку хвилину. Тому парохію перенесли у 1813р. до костелу в приміській Волі. Насправді, то й не костел був, а так, капличка на цвинтарі...

В 1839р. російський уряд закриває і капличку-костел, споруда потроху руйнується. Князь Казімєж Любомирський в 1858р. ініцією будівництво нового мурованого храму  місті - та царська влада всіляко вставляє вельможі палки в колеса. Задуманий князем храм так ніколи і не постав.

Ну а далі ви вже знаєте... Ще раз повторю: більшість польських джерел називає датою побудови храму на Соборній все-таки 1890-ті роки.

Другу світову війну костел пережив, діяв аж до 1958р., коли радянська влада вирішила його замкнути. Тодішнього ксьондза Серафіна Кашубу попросту витурили з міста...

На жаль, під час ремонтів в радянську епоху храм багато втратив: дві вежі розібрали майже наполовину, а багате костельне майно просто розікрали.