Карта

Координати: 50°42′19″ пн. ш. 26°50′22″ сх. д.

Хтозна, коли б я потрапила в це волинське село, якби не Кіфа та його ауді. Дякую, друже! :)
Я змусила-таки відхилитися з гарної рівненської траси на жахливу стару сошу, щоб побачити остов старого, майже 200-літнього ампірного храму, який все ще стоїть в селі неподалік від ставу. Видно його здаля: кам'яна махіна царює над одноманітним сільським пейзажем королем в екзилі, колосом на підбитих глиняних ногах.
Найлогічніше відвідувати це місце оптом з Великими Межирічами - до маєтку Стецьких всього 4 кілометри.

Храм недіючий - де взятися зараз в рівненській провінції стільком католикам, щоб осилити ремонт такого гіганта? Он, у сусідньому селі Дивень від старого польського цвинтаря лишилися лише кілька сиротливих надгробків, повалених чи то часом, а чи людьми.
Саме завдяки запустінню не виникає вічна проблема - "А де взяти ключі?". Не треба ключів. В святиню пускають всіх охочих побачити залишки фресок на стінах, напівзруйнованих дерев'яних хорів та ьільш сучасних та набагато більш розкутіших написів. Навіть на стелі. Це ж як треба було дертися - і як хотіти уславити своє ім'я!
Що я знаю про цей храм? Фактично, лише те, про що згадує у своєму путівнику "Дорогами южной Ровенщины" Дмитро Малаков. Навіть в Реєстрі пам'яток Рівненської області я не знайшла згадки про це село неподалік від Великих Межирічів. Недостатньо старий храм? Недостатньо цікавий? Яка причина того, що реєстр мовчить? Не знаю.
Добре, переходимо до історії. Домініканський костел в Невіркові зведений 1807 року стараннями Яна Стецького. Щоб взнати це, і путівники старі не треба гортати: про цей факт свідчить напис польською мовою над сандриком головного входу, дотепер ще непогано збережений. "З дарів твоїх, боже, жертвує тобі Ян Стецький, 1807".