Карта

Тут така штука, як в тому анекдоті: стіна є, а слів про неї катма. Практично взагалі. Обнишпорила масу книжок по Волині, і нічого. Одне речення в путівнику Мечислава Орловича по Волині - і це все. :(

Навіть з Орловичем варто бути обережними: Княгигиних на Волині два. Те, що неподалік Горохова, мало палац родини Стецьких, знищений російськими солдатами в 1915 р. і церкву з 1790 р. Тут проживала колонія чехів, а в околицях виднілися старі кургани.

Але нас цікавить інше Княгинине, те, що біля Дубна. (С.282. Зараз там проживає трохи більше за 600 чоловік). Там краєзнавець згадує дерев'яну церкву з 1737 р. та руїни кляштору. Ось воно! На жаль, жодних дат, а про те, що тут були єзуїти, я дізналася з Релікфайндеру та старої польської книги, де повідомлялося, що близько 1624 р. Анна Алоїза Ходкевич, дочка волинського воєводи князя Олександра Острозького, фундувала єзуїтський колегіум в Острозі, а потім подарувала ченцям села Княгинин, Берездів і Мошаниці.

Ані словом обитель не згадана в книжці "Монастирі Волині" С.Жилюка і М.Костриці.

Виходячи з товщини стін, кляштор походив як мінімум з XVII століття і цілком міг бути оборонним або перебудованим з місцевих фортифікацій (більше про цю варсію можна почитати на Релікфайндері). Сайт ВР пише, що Княгинин згадується в 1545 р. як власність Олехна і Іванової Княгинських. 

Майданчик з руїною розташований неподалік колишніх колгоспних ферм, поруч все ще прослідковуються вали (див. фото з церквою).

Помальована на синьо (як-не-як Волинь) триверха Воздвиженська церква за формами є радше дітищем Галичини, тому колір фарби видається тут ще більш неприроднім, аніж зазвичай.