Карта

Координати: 50°31′43″ пн. ш. 26°41′43″ сх. д.

В другій половині XVI ст. Бочаниця належала князю Богушу Корецькому, який відписав цю маєтність племіннику Семену Хребтовичу-Бохуринському. Через століття село належало якійсь Анні Братовій, в XVIII ст. - Ленкевичам-Іпохорським, а пізніше Чарторийським.

Близько 1840р. Граціан Ленкевич збудував у Бочаниці пізньокласицистичний, симетричний за планом палац з високим дахом, один з найгарніших на півдні Волині. Інтер'єри були багато та стильно вмебльовані. Підлога була з різнокольорового паркету, стіни оббиті тканиною або вкриті шпалерами. Були тут і гарні люстри, і каміни. Великий камін з гербом власників палацу знаходився в холі будівлі. В їдальні, яка була розташована посередині паркового фасаду, зберігалися родинні портрети, срібло та порцеляна. Ліворуч від холу знаходився "гобеленовий салон" з меблями з червоного дерева. На стінах тут висіли великий гобелен (за склом) і два великих портрети - Ельжбети Чосньовської і її дочки Ельжбети Баворовської, обидва пензля Вільяма-Адольфа Бугеро (William Adolphe Bouguereau. Сторінка про художника Вільяма-Адольфа Бугеро). В сусідньому салоні висів портрет молодшої дочки Адама і Ельжбети Чосньовських - Адаміни Стаженської (авторства Казиміра Мордашевича), а також мармуровий бюст пана Адама (авторства Антуана Бурделя). Третій салон називали "чорним" - там стояли меблі, вкриті китайським лаком і оббиті чорним китайським шовком. Найгарнішим був четвертий салон, прикрашений венеціанськими дзеркалами з гербом Понятовських. Меблі тут були позолочені, оббиті блакитним шовком в білі орнаменти. Крім дзеркал в салоні висіло велетенське полотно "За прикладом богів" авторства Генріка Семірадського (8 на 4 м!!!): в саду римського патриція біля ніг статуйАмура і Психеї цілувалася молода пара. На другому поверсі палацу були житлові приміщення та кімнати для гостей, обставлені сучасними (на той час) меблями. бібліотека складалася переважно з книжок польською та французькою мовами.

Палац згорів за кілька років до Першої світової і вже не був відбудованим. Його колекції вдалося врятувати і перевезти до Львова - але там вони розпорошилися по різним збіркам.

Колись до двору вела гарна брама з кутого заліза. В'їздна алея бігла по великому ландшафтному парку (12 га), який поступово перетворювався у грабовий ліс.

Зараз в Бочаниці живе близько 1100 чоловік. Вікіпедія крім цього факту повідомляє також кількість великої рогатої худоби на селі. Худоби в 5 разів менше за жителів.