Координати: 51°11′57″ пн. ш. 26°34′20″ сх. д. Близько 4 т.ж. 

Пісня про Немовичі :о) ("Немовичі, доля моя, зустріти знову мрію я! Про рідний батьківський поріг у серці пам'ять я зберіг. Немовичі - рідне село, в життя дорогу нам дало").

Це 5 км на південь від Сарн. Це лівий берег Случа і ліси з мочарами навколо - як і в випадку Моквина. З пам'яток тут є дерев'яна синодальна Параскевська церква (ХІХ ст.). 

В XVI ст. Немовичі належали до замку в Степані: тут був порт, з якого сплавляли деревину. Цивілізація була десь там, куди плили стовбури - а тут лише смолярні, та й усе. На початку ХІХ ст. маєтність належала Теодору Крашевському (єдине тому свідчення - літографія Піллера, яку ви бачите вище, і Роман Афтаназі зазначає, що невідомо, чи такий от Теодор взагалі існував в реальності), а ще через століття, в 1902 р. - Олександру Мендгену (Mendgen). Тож хто і коли збудував класицистичний двір в Немовичах - невідомо (ймовірно, це сталося до 1820 р.). Зате відомо, що його розібрали в 1926 р. Навколо палацу був гарний ландшафтний парк з класицистичною альтанкою на колонах. Був в селі і католицький костел - своєрідна копія (зменшена, звичайно) римської базиліки св. Петра. Інтер'єр прикрашали образи авторства Ципріана Прушинського, онука власника Сарн Антонія Прушинського. 

Зараз на місці колишнього палацу - транспортна база, а там, де стояв храм, стоїть магазин.