Не зовсім за правилами сайту, але - якщо вже є сторінка про розкішні, улюблені Медобори чи гірські озера Синевир на Закарпатті та буковинське Чортове Око - чому б не написати про природне диво улюбленого південно-східного Тернопілля? От і пишу.
Дача Галілея простягається зеленим серпом від східної околиці села Росохач та південного краю села Угринь до цікавого з історичної точки зору поселення Озеряни. Площа Галілеї - 1865 га. Нічогенько!
Чорною плямою в історії Дачі є роки Великої Вітчизняної. Тут, як і в Росохачу, Ягільниці, Свидовій та Улашківцях, фашисти проводили масові розстріли євреїв. Важка пам'ять...
Дача Галілеї - не зовсім "натуральне" утворення, вона була насаджена штучно у XV-XVI століттях з метою створити додатковий природний захист кам'яному захиснику Ягільниці - потужному замку Лянцкоронських.
Крім великої кількості дубів та інших малоекзотичних у наших широтах лісових жителів, у Дачі є багато цікавих та унікальних представників флори. Скажімо, модрини європейська та японська, чорна австрійська сосна, сосна Веймутова, горіх чорний, піхта, ялина Дугласа.
Є тут немало й ділянок, де ростуть цінні лікарські рослини. Дача Галілея (от цікаво, чому саме Дача - і чому саме Галілея?) відіграє важливу водоохоронну і клімато-регулюючу роль в Борщівському і Чортківському районах. Це не рахуючи її естетичної ролі.
