Карта
Скільки саме зараз проживає людей на хуторі Хом'яківка, я не знаю. Колишній голова колгоспу сказав: "Їх мало, але вони стараються, за костелом слідкують". Так і є.
Турки тут не панували. В 1672-1699 рр., коли все Поділля стогнало від "пакращання" режиму яничар (цікаво, чи будуть зчитуватися політичні аллюзії тут років так за п'ять?), Хом'яківці пощастило. Це був східний кордон Речі Посполитої, Порта могла утертися.
Тут був старовинний, сарматських часів панський двір. Згорів у 1919 р. Відновили. А потім Друга світова, а потім СРСР - в 1946 році маєток перестав існувати остаточно. Належав зрозуміло кому: з 1820-х село належало Подлевським (як смачно обігрували, напевно, це прізвище вчителі на поза-шкільних заняттях з марксизму-ленінізму!). Ще й досі поховання Подлевських зберігаються в крипті костелу, ще й досі на його стінах висять їхні епітафії, а біля храму стоїть залізний хрест з їхнім іменем. Валеріан Богорія Подлевський, власник села у 1840-1880-х, згадується двічі. На хресті і на епітафії. По ньому Хом'яківку успадкував Кароль Подлевський (помер 8 грудня 1919 р. - чи не в полум'ї палацу?). Останньою власницею половини цієї фазенди була його сестра Ядвига Городиська, а інша половина дісталася дальньому родичу Станіславу Пєнчиковському.
Довгий час маленьке село не мало своєї парафії - католики добиралися аж до Чорткова (а це 15 км!). З 1854 р. почала діяти капеланія, котру обслуговували чортківські домініканці. Наприкінці 1880-х капеланія доросла до повноцінної парафії. Тепер вже католики з Білобожниці, Білого Потоку, Ридодубів, Косова, Бичківців, Ромашівки та інших сіл ходили на меси до Хом'яківки.
Парафія жила активним життям: тут діяли численні організації та релігійні товариства: молодіжне, молодіжне жіноче, католицьке жіноче товариство, Братство Ружанцове, Третій Закон (орден) св. Франциска...
В 1846 р. в маєтку було зведену родинну усипальню Подлевських (от звідки ваза позаду костелу з датою "1846"!). Пізніше, у 1854 р., каплицю розбудували до розмірів костелу. Все це - з ініціативи та на кошти Валеріана Богорія Подлевського. Стиль - неокласицизм. Не дуже люблю класицизм, але на Поділлі не так вже й багато подібних храмів. Тогочасна святиня була присвячена Різдву Богородиці, а з 1860-х років - св. Антонію Падуанському. Консеккрація костелу відбулася у 1891 р.
В 1890-х роках парохом був священик Леонард Мочаровський. Це його, напевно, юний родич Міхал Мочаровський, учень гімназії у Бродах, похований поблизу храму.
З 1912 р. зводилася нова плебанія неподалік святині. В 1921 р. священикЮзеф Куречко з Могильниці відновив орган у Хом'яківці.
Першу світову костел пережив майже без втрат: російські військові частково пошкодили дзвіницю, ото й усі жертви.
Великий ремонт храму відбувся у 1937 р. Особливо дбайливо зайнялися вежею:: вона була в аварійному стані і могла завалитися. Проект нової вежі виготовив чортківський інженер Кузьмінський: вона була на сім метрів вища за попередницю. Навесні 1938 р. стару вежу розібрали, а вже до осені був готовий залізобетонний скелет нової башти. Загалом той ремонт закінчився - що за іронія - у 1939 р.
У 1940 р. костел пограбували: зникли всі обруси та інші обрядові шмаття (я слабо в них розбираюся).
В 1943 р. німці забрали найбільший костельний дзвін вагою в 220 кг. Інші дзвони селяни мудро встигли заховати.
В 1945 р. вікарій Мартин Невестюк вирішує, що від радянської влади преференцій чекати марно -і емігрує на Захід. Разом з поважною частиною костельного начиння. Дві монстранци, дзвіночок, десять підсвічників, три келиха, фенетрон, релікварій та інші речі (часом срібні) так потрапили на терени сучасної Польщі.
Цікаво: в 1948 р. була спроба місцевих жителів (українців, природньо) переробити костел на церкву. З 1950 р. у хом'яківській плебанії розмістилася сільська школа, а до костелу привезли начиння з костелу у Ридодубах. Той якраз перекваліфіковували на зерносховище. Дивовижа: у 1951 р. хом'яківську святиню навіть ремонтують: білять, встановлюють нові ринви та шиби у вікна. Колекція релігійного реманенту теж зростає: люди дарують хто обрус, хто поховальну хоругву.
В 1953 р. від сильного вітру було пошкоджено костельний дах. що ж, купили гіпс і вапно, приготувалися ремонтувати знову. Відновили й амвон та вівтарі. В 1954 р., коли відзначався столітній ювілей споруди, костел все ще був у стані ремонту.
Коли в 1961 р. помер довголітній парох храму Казимір Фляйшхакер, костел у Хом'яківці нарешті зачинили. На 30 років - з 1991 р. в храмі знову відбуваються богослужіння.
В храмі збереглося два вітражі 1895 р., фундованих Вандою Марією Подлевською та виготовлених у Чехії.
Кам'яний мур та костельна брама походять з 1899 р. Біля храму - скульптури богоматері та Антонія Падуанського.
