Карта
Координати: 48°57′47″ пн. ш. 25°15′37″ сх. д.
Село відоме з 1770 р. 1 167 жителів. В ХІХ ст. власниками села було сімейство Цілецьких гербу Заремба (Cielecki). На зламі ХІХ-ХХ століть громадський діяч Артур Цілецький (1850-1930) продав Порхову-Порохову - і переїхав до Гадинківець під Копичинцями. Порхова ж дісталася Ельжбеті з Чосновських Баворовській (1880-1920), а потім - її сину Єжи Адаму Баворовському (народився в 1911 р.).
Родина Баворовських мешкала в Пороховій в мурованому палацику, зведеному ймовірно в середині ХІХ ст. Альфредом Цілецьким. (Інформація з VII тому "Дій резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої" Романа Афтаназі). Вікіпедія і Дмитро Антонюк стверджують, що палацик зберігся - він знаходиться по вул. Кресаків, 45, поруч зі ставом зі штучним островом. Я геть забула про цю споруду - може, не треба й тривожитись через таке, адже будинок під час останньої реконструкції втратив всі ознаки старовини.
Первісний дерев’яний костел з 1893 р., зведений стараннями Артура Цілецького, було освячено 26.08.1893 під титулом Різдва св. Йоана Хрестителя.
З 1925 р. Порохова мала власну римо-католицьку парафію - потрібен був новий, більший храм. Будівництво мурованого костелу на новому місці завершилося в 1929 р. за пароха Антонія Кані. Проект будівлі виконав відомий тогочасний львівський архітектор Броніслав Віктор. Храм було освячено під титулом Богоматері Королеви Польщі. А старий дерев'яний костел що? А нічого. Розібрали у 1930 р.
Новий теж зазнав змін - за проектом В. Бургельського його було перебудовано вже у 1930-х рр. У Другу світову війну останній парох з Порохової, Франциск Розвуд, вивіз місцевий вівтар та інше костельне майно в Лісовіци біля Лєгніци (1945). Споруду перетворили на сільський склад міндобрив - за славною радянською традицією.
У 1993 р. костел повернено римо-католикам, освячено в 1995 р. під титулом Богоматері Цариці.
Мурована Покровська церква (1812 р.) під зеленою бляхою здалеку виглядає набагато цікавіше, ніж зблизька: всю автентичність і шестигранного барабану куполу, і міні-апсид з південного і північного боків вбила сіра шуба штукатурки, і лише архаїчна дзвіниця з аркою-входом і голосниками нагадує подорожнім, що храм - не новороб часів української незалежності.
