Підзамочок - передмістя Бучачу. Щоб добратися туди, нам, кам'янчанам, потрібно заїхати в сам Бучач і звернути в направленні до старого автовокзалу (UPD: за останні роки автостанцію в Бучачі винесли з цього напрямку, тому нехай вам буде орієнтиром тернопільська траса і координати GPS :о)). Там ще буде дороговказ на Зарваницю, це поруч з привидом танку радянським солдатам, від якого залишився лише постамент (апдейт: привид, може, ще й блукає десь Європою, а на місці постаменту стоїть величезний Ісус біля колони), проїхати з кілометр за колишнім автовокзалом та заправками до Підзамочка, а там звернути наліво біля невеликої церкви. Церква і мала, і проста - це на перший погляд. На другий все трішки не так. Бо колись це був костел. В радянський час селянам костели були не потрібно - і будівлю переобладнали під господарський магазин. У 1989-1991 рр., коли споруду віддали місцевим православним Київського патріархату, вони відремонтували екс-святиню і влаштували тут церкву Різдва Богородиці. Звична історія на Галичині та Галицькому Поділлі. 

Попередження: з дороги замок не видно. Рухатися треба до річки - в даному випадку це в нас Стрипа. Стрипу не буде видно навіть з замку. :о)

Далі прийдеться заглиблюватися в село вкритими ямами та ритвинами дорогами. Сміливо йдіть вперед: за кілька хвилин ви побачите капличку з фігурою богоматері, а за нею - червоні старі стіни замку. 

В західній частині Підзамочку збереглася також старовинна придорожня фіґура Антонія Падуанського з 1806 р., але я її жодного разу не бачила. Мадонна ж біля замку встановлена у 1990 р. на місці подібної ж статуї з 1905 р. 

Якщо ви такі ж скажені туристи як я - можете прогулятися до Підзамочка пішки з Бучачу. Міський автотранспорт туди не ходить, і я взагалі сумніваюся, що у Бучачі він є. Дорогою влітку можна було ласувати придорожніми вишнями. Єдиний мінус: йти потрібно вздовж траси на Тернопіль, а вона досить жвава, тому й шумна.

Підзамоцький замок побудований, як і інші тутешні твердині, з місцевого темно-червоного пісковику, та подекуди ще видно сліди світлої штукатурки на цих гранітного кольору каменях. Твердиня знаходиться на невисокому пагорбі над Стрипою. Звів її близько 1600 р. Ян Бучацький - Творовський гербу Пилява (помер 1602 р.) як допоміжну твердиню для Бучацького замку.

У плані фортеця наближена до п'ятикутника, що різко звужується на півночі. Дві найкоротші сторони - північна і південна - слугували найбільш важливими оборонними вузлами. Короткий північний бік займав колись житловий будинок, що розміщувався між двома п'ятикутними вежами. Одна з цих башт п'ятикутна, двоярусна, перекриття в ній не збереглися. В стіні будинку, який прилягає до башти, зберігся комин. Від іншої башти збереглася одна зовнішня стіна в два яруси та невеликі фрагменти кутових стін.

Укріплення південної сторони представлено двома баштами та воротами між ними. Одна з них п'ятикутна, сильно висунута за лінію оборонних стін - для розширення зони флангового обстрілу. Друга башта менша за розмірами, чотиристороння. Перекриття цих двоярусних башт теж не збереглися. Зі сходу були міцні ескарпи, південні куртини фланковані. В південно-західній частині замку між двома п'ятикутними баштами збереглася брама з гербом з зовнішнього боку та так званою "таблицею ерекційною" (гей, це не те, що ви подумали, там просто вказано, коли був зведений замок!) в стилі ман'єризму. Цю таблицю непогано видно на першій світлині на цій сторінці. Між баштами, над проїздом брами - мурований прохід для захистників твердині. В мурах замку збереглися численні стрільниці.