У центрі - гостра, зі щипцями та фігурами на фасаді мурована Михайлівська церква (УГКЦ, 1821-1826 рр., відновлення у 2008 р.). Храм начебто було зведено на кошти родини Бадені - що вкрай дивно, адже Бадені з'явилися на півдні Тернопільщини лише на початку ХХ століття. Ввічливий місцевий бібліотекар розповів, що храм переобладнали зі старого костелу, але поки що я не знайшла підтверджень цього факту. В селі був і невеликий панський будинок - неподалік храму, зараз не зберігся. Кілька ікон для зубрецького храму намалював у 1920-х рр. Петро Холодний.
Сільські пошта та сільрада розташовані у приміщенні чи то колишньої школи (це моя версія), чи то все ж плебанії. На школу натякає мініатюрна вежа на даху цієї одноповерхової споруди.
Гарна брама біля ферм і (на око) досить старого млина, яку я прийняла за браму колишнього маєтку, за його словами, була не аж такою старою (хоча маю з цього приводу сумнів, занадто вона нефункціонально-декоративна для радянських часів).
Бібліотекар же розповів мені і сільську напівлегенду-напівбувальщину про капличку на пагорбі за млином. Колись вона була вже зовсім поза межами Зубреця, біля лісу, тепер же село підкралося до споруди зовсім близько. За версією бібліотекаря, у капличці на початку ХХ століття був (та й є) похований син місцевого пана, чи не перша жертва ДПТ на півдні Тернопільщини. Хлопця переїхав автомобіль.
В інтернеті є згадки про іншу версію події: нещасного юнака підстрелили у ХІХ ст. на полюванні (часом пишуть, що він сам себе застрелив). Версія бібліотекаря народилася із заміточки у польськомовній "Газеті Львівській" за 17 квітня 1929 року. На сторінці 4, в розділі місцевих новин читаємо:
"БУЧАЧ. Смерть через необережність. Кілька днів тому моторовий (шофер?) Юзеф Самборський у товаристві свого помічника Карчмарчика повертався трактором з маєтку Зубрець, пов. Бучач, до маєтку у Коропці. В дорозі, внаслідок необережності, Карчмарчик потрапив під колеса трактору і через контузію помер".
От вам і панський син з абсолютно непанським прізвищем, от вам і полювання наприкінці ХІХ ст... Але стоп, невже якомусь помічнику тракториста будуть будувати аж таку велику каплицю? Ні, знову щось не сходиться. Тим більш, польська вікіпедія згадує, що капличку почали зводити з дерева у 1896 р. на кошти тодішнього власника маєтку Альфреда Мисловського, але вже у наступному році розібрали - і почали будувати цегляну. Пану потрібен був вічний прихисток для передчасно померлого сина Мечислава. Отже, таки полювання? Хто його знає. Освятили каплицю у 1898 р. Вона мала усередині неоготичний вівтар Богоматері Ченстоховської.
Мисловські володіли цими землями ще з 1720 р., а Зубрець певний час входив до Коропецького ключа.
Фільварок у Зубреці у міжвоєнний час належав, здається, тому ж власнику, що й маєток у Коропці - могутнім Бадені. Але місцеве господарство і до графів Бадені було чималим і процвітаючим: відомо, що ще у 1889 р. тут було два млини, горільня (винокурня? коротше, місце, де виробляли горівку) і дві корчми (було горілкою і де торгувати).
