Яноші вже позаду, а Берегове не те щоб попереду - вже фактично навколо, хоча до центру ще з кілометри три. Це передмістя називається Чопівкою (Чепівкою; угорці називають Берегардо, Beregardó). Дорога з Мукачева перетинає стару, зарослу травою вузькоколійку. Стоп! Тільки що ви проминули одну з найстаріших будівель одного з найзатишніших місць України. Не побачите палац Жигмонда Перені - ну самі ж потім жалкуватимете. Так що назад, назад - в тінь старого парку, вірніше, його залишків. Тут близько.

місцеві знають палац як "Пивний погріб" (правда, радше в угорському варіанті назви, який давно вилетів у мене з голови). І правда, в підвалинах колишнього палацу працює якийсь пивбар "Підзамче". Підвалини знатні - все-таки досить скромна садиба родини Перені налічує вже фактично 200 років - була зведена на початку XVIII ст. Саме в цьому скромному будиночку з прикрашеним колоннами входом в 1783 р. народився барон Жигмонд Перені (Perényi Zsigmond), герой визвольнох боротьби угорців у 1848-1849 рр. Про це сповіщає меморіальна таблиця на стіні, встановлена в 1999 р. Навколо неї - обов'язкові віночки з угорським триколором.

В дещо страшнуватих (наскільки видно через вікна) приміщеннях палацу відбуваються дискотеки, а дах замість черепиці вкритий шифером - що поробиш, пам'ятки в нас не люблять.

І коротко про Чепівку-Берегардо (трапляється також назва Beregszasz Végardó): перша письмова згадка під 1332 р. В 1566 р. поселення спалили татари. Реформатська церква тут була вже у XV ст. (оновлена в 1779 р.), але існуюча зараз споруда походить з 1938 р. (ремонти 1975-1978 рр.). Віруючим храм повернули в 1989 році.