English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Четфалва
4 травня 2006 року. Одне з найпривабливіших закарпатських сіл.
Csetfalva

Найчарівніше село Берегівщини.

Храм з XIV століття.
Церковь в селе Четфалва. XIV век.

Карта. Ще одна.

 

Я б могла легко і просто понаписувати про Четфалву дурниць і прикрих неправд: все одно її жителі, як один угорці, не дуже знають українську мову і навряд чи прочитають мою писанину. Але я так робити не буду, бо Четфалва мені не просто сподобалася - я в неї закохалася. Чи то розморене травневим днем надвечірнє сонце тому виною, чи суцільне буяння магнолій, бузку та сакур в задбаних садочках навколо, чи магія старовини, якою просякнуті стіни старого сільського храму, та з нещодавньої чергової поїздки Закарпаттям найбільше запам'ятався саме цей куточок Берегівщини.

В поселення незвична для слов'янського вуха назва: Четфалва, Csetfalva. Саме тому за радянських часів ім'я села ослов'янили: стало Четово. Зараз стара назва знову в силі, а от на більшості карт, які ми всі виловлюємо в Мережі, цей населений пункт все ще Четово. І на залізничному переїзді край села такий же напис.

Траса з Вилока на Берегсас пролітає повз Четфалву, залишаючи лише автобусну зупинку під великим щитом, рекламуючим принади Берегівщини. Четфалва проводжає магістраль вершечком шпиля найвищої з закарпатських дерев'яних дзвіниць: придивіться, якщо погода на вашому боці, ви побачите цю встромлену в небо готичну голку. На неї і орієнтуйтесь.

 До Угорщини звідси - менше кілометру. Це відчувається: в назвах магазинчиків, в мові селян, в обвитих угорськими прапорцями вінках на меморіальних дошках. Можливо, в Угорщині таких сіл, де старе й нове переплелися в обіймас - маса. Та в Україні Четово-Четфалва - одне-єдине. Тим і цінне.

За селом - заросла лісом, прикордонна Тиса. Колись ріка слугувала збагатшенню краю - нею возили сіль, біле золото Середньовіччя. Останні роки з Тисою один клопіт: паводі зміняють одна одну, як караульні біля мавзолею. Про 1998 чи 2001 рік селянам краще й не нагадувати: романтика каналів замість вулиць - фішка Венеції, а не Берегівщини. Нічого веселого.

Тому саме тут, в Четфалві, кілька років тому виросла найбільша (20 метрів у висоту) на Закарпатті захисна дамба. Стару повінь 2001 року просто розкришила, знищила.

Якщо подорожувати вздовж річки, невдовзі вода приведе в Вари, де теж храм, та ще й напівміфічні замкові вали. Хоча, про сусідні села можна й промовчати: Берегівщина - це як бренд, як знак якості для спраглих найсивішої архітектурної давнини туристів. Тут скрізь цікаво - такий вже край.

Ось візьмемо ту ж Четфалву. Відома ще з 1260 року. Має до диспозиції трошки готики і трошки модернової сакральної архітектури. Для бажаючих вивчити село від і до - принади зеленого туризму.

Саме час придивитися до храмів Четфалви.

Реформаторська церква

Стеля храму.

Ось ця дерев'яна голка дзвіниці - магніт, що притягує погляди і думки. Ти бачиш готичну вежу з вісімнадцятого столітття, а поруч - маленький, з єдлиним віконечком мурований храм. Ти ахаєш і охаєш - гарно! Сувора позбавленість деталей церкви-кірхи - і розкішного кольору дерев'яні башточки, що коронують шпиль. Все грає, все гармонійно і зрозуміло.

Крім невідповідності між охоронною табличкою на церкві (XIV століття - саме така дата відлита в бронзі) і цифрами в чотиритомнику "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" (1753 - і ані роком раніше!). Чому вірити - вибирайте самі. Мені більше до вподоби варіант з таблицею. %) 

Є дані, що у 1796 році церква була реконструйована.

Менше з тим. Сувора реальність з чотиритомника: храм (однонавна базиліка з п'ятигранними хорами) зведений з каменю на вапняковому розчині, зсередини та ззовні побілений та поштукатурений. Хори на дубових різблених колонах (на західній і північній стінах) від нави відділені стрільчастою аркою (останній хриплий видох готики?).

З південно-західного боку стіну підпирає контрфорс. Двоскатний дах прикрашає невеличкий флюгер-півник.

Та найцікавіше в церкві - дах. (Це якщо вам пощастить відловити в Бене пастиря і виклянчити в нього ключі від храму - або якщо пощастить потрапити сюди під час прибирання церкви, як мені вдруге).

В храмі.
Csetfalva. In the Calvinist church

Я не мала на такі лови часу. Я заглядала в шпаринку в дверях. Всередині було навдивовижу ясно(при такому масюсінькому віконечку!) та по-лютеранські спартансько. Стеля була вище від мого папарацнутого вуайєризму. На жаль. Треба буде повторити - та вже з ключами та пастором. І таки вдалося це зробити в серпні 2007 року - завдяки люб'язній допомозі киян Влада та Ольги! Спосіб проникнення в храмвиявився далеко не такий складний та плутаний, як і герб Четфалви. Храм було просто відчинено. І нам навіть дозволили пофотографувати. :о)

 

Отже, стеля. Зроблена з дерева та розбита на квадрати-кессони, в кожному з яких - стилізований рослинний орнамент. В наві стелю розписав невідомий майстер в 1753-му, а над хорами - в 1773 році. Про це сказано там же, в кессонах. Якщо датування церкви базується лише на часі розпису стелі - це трохи несерйозно. Скажімо, не один угорський сайт називають зовсім інші цифри: приміром, 1400 рік.

А якщо знаєте ще й угорську мову, можете прочитати про Четфалву і її храми на цій сторінці.

 

Знадвору роздивитися об'єкт нескладно. Подвір'я, заросле високою травою, кам'яна доріжка до дзвіниці, обсаджена яскравими квітами. О, а я ж ще про дзвіницю нічого не сказала!

Дзвіниця

План дзвіниці

Вона - абсолютно унікальна і незвична. Табличка на храмі сповіщає, що дзвіниця походить з XVIII століття, хоча в деяких джерелах згадується сімнадцяте століття.

Дерев'яна дзвіниця так близько підібралася до храму із заходу, що не одразу й помічаєш: між нею і церквою все таки є невелика відстань. Чотиритомник порівнює форми дзвіниці з силуетами стародавніх оборонних башт. Щось в цьому є.

Дзвіниця двоярусна, квадратова, каркасної конструкції. Перший ярус оточений обшитим дошками піддашшям на стовпчиках, другий ярус - власне башта, висока, зі шпилем, з аркадою на галереї зверху. Шпиль за висотою майже зрівнявся зі зростом самої башти.

А унікальною в дзвіниці є її каркасна конструкція з 16 опорами та безліччю розкосів та зв'язків (це якісь архітектурні терміни, не питайте мене, про що йдеться).

Дуже, дуже б не хотілося, щоб це дерев'яне диво постраждало від вогню: своєї ж пожежної частини в Четфалві немає, найближча - аж у Вилоку. Якщо трапиться біда - довгенько доведеться на порятунок чекати...

 

Отже, про реформаторську церкву з дзвіницею - все. Подивимось на творіння місцевих католиків.

Костел Святого Духа

New church in Csetfalva

Зовсім поруч з реформаторським храмом стоїть новітнє архітектурне диво. Готика і тут дається взнаки в стрільчастих формах будівлі, в легкій високій дзвіниці (поки що без язика: дзвони ще не повішали).

Храм Святого Духа будувався з 1998 по 2001 роки, його було освячено в 2001 році. Будували і оздоблювали його місцеві майстри: закарпатці вправні будівничі.

Використовують святиню по черзі місцеві греко- та римо-католики (францисканці з Виноградова та о. Альберт Надор). Сварок між ними немає - і це гарно демонструє інтер'єр костелу-церкви: з боків вівтарної частини - вишуканих кольорів іконостас, а посередині - розкішне різбленне розп'яття. Виноградна лоза пнеться від сонму святих у підніжжя Древа життя вгору, до голуба в ореолі, символу святого духа. Гарно. Зі смаком.

Взагалі, з деревом тут вміють працювати. Свічники, казальня, чаші під святу воду - все це зроблено з дерева, і зроблено шедеврально. Якщо в екстер'єрі бал править готика, то всередині храму згадуєш про модерн і бароко: манірні вихиляси кручених форм, рослинні орнаменти і мотиви. Пафос, який і має бути в релігійному центрі поселення, присутній -але який світлий і вишуканий пафос! Не сваріться, але, як на мене, це самий еротичний сучасний храм, який тільки бачила в Україні. Сподобалось.

Галерея:

Вид костелу. Деталі інтер'єру. Ну і ще раз дзвіниця сусіднього реформаторського храму. Ну просто так:) Меморіальна дошка на лікарні поблизу храмів.

Диво-стеля

Деталі стелі старого храму. Таблиця з датою "1753".
Деталі стелі старого храму.
Таблиця з датою "1753".


"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник