Перші кілометри Закарпаттям для багатьох мандрівників пролягають територією гірського Великоберезнянського району, розташованого в північно-східній частині області, поблизу державного кордону з Польщею та Словаччиною. Територія району 800 км2. Переважна більшість населення (93%) — українці, проживають також словаки, роми, угорці, євреї, росіяни, молдавани та представники інших національностей. До сладу району входить селище Великий Березний та 32 села. Більшість населених пукнтів розташовані в долині річки Уж. Найвища точка Великоберезнянщини — полонина Рівна (1463 м). Певний вплив на культуру району мають словаки, які з 1788 р. проживають в цих місцях.
Головне багатство району — ліси. Резервати букового пралісу «Стужиця» площею 331,8 га і «Тиха» (14,9 га) було створено ще в 1908 р. Зараз резервати входять до міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати». На території Великоберезнянщини розташовано Ужанський національний природний парк, створений в 1999 р. (http://unpp.com.ua/).Він теж входить до заповідника «Східні Карпати». Територія НПП тягнеться верхів’ями р. Уж від с. Забродь на південному заході до Ужоцького перевалу на північному сході (довжина парку 45 км, ширина 3-18 км, площа 39159 га). На території парку ростуть понад 200 видів лікарських рослин, з них 40 включено до Червоної Книги України. В НПП водяться олень, кабан, борсук, козуля, ласка, заєць-русак, лисиця, куниця, кіт лісовий, білка, рись, 82 види птахів, в річках — форель і харіус.
