Координати: 48°09′59″ пн. ш. 22°45′25″ сх. д.
Карта
Біля 1,4 тис. мешканців
В чотирьох кілометрах на схід від Мужієва виноградівською трасою лежить село Бене (перша згадка від 1269 р. коли поселення отримали від короля Бели IV Петро, син Івана та Іван. син Мартина).
Ще одна назва, маловідома краєзнавцям: адже в радянські роки це село називалося Добросілля. Походження топоніма Бене пов'язують або з латинським словом bene, "добре", або з чоловічим іменем Бенедек (Бенедикт).
У 1333 р. Бене включили до списку папської десятини. Поселення лежало над Боржавою на торговому шляху поблизу мосту - отже, було у стратегічно важливій точці. Боржавою пливли з Солотвина в Угорщину човни з сіллю та деревиною, на берегах річки мололи муку водяні млини. В Бене були, ймовірно, навіть якісь укріплення. але їх зруйнувала татарська навала 1241 р.
Відновлений, свіжовибілений чепурний реформаторський храм (кінець XIV ст.) стоїть вже на виїзді з села, біля розвилки на Квасове. Святиня в Бене вже існувала у 1333 р., кажуть документи, а те, що ми бачимо зараз - наступник первісної церкви. Витончене завершення вежі надало храму легкості, якої, можливо, ще не було за часів панування романського стилю, коли його почали зводити, але такої природної для готики, що панувала в Європі на зламі XIV та XV століть.
Колись саме навколо храму був центр Бене - історики припускають, що поселення лежало на обох берегах Боржави. Часті повені та інші негаразди змусили людей покинути лівий берег і перебратися дещо західніше. Так храм опинився на самій околиці села.
За Середньовіччя та Нового часу Бене складалося з двох частин. На одній проживали закріпачені селяни, що належали власникам Квасово, на другій - дрібна і вільна шляхта. Така ж ситуація була у багатьох селах і рідного мого Поділля. Серед власників Бене - роди Імрегі, Чекей, Матучсінай та Драгфі.
Та повернімося до реформаторської (зараз) церкви.
За свою більш як 600-літню історію ця невелика однонавна базиліка пережила багато. В 1567 р. Бене спустошили татари, погнали з села чимало людей у ясир. Жителів тоді майже не лишилося, 47 будинків було повністю зруйновано. Вціліло лише п'ять господ.
В 1593 р. село перейшло з католицизму в протестантську віру. Страшна пожежа спустошила храм у 1657 році: розсипалися хрестові готичні склепіння, згорів шпиль на башті. Костел дбайливо відбудували за модою того часу – і до романського стилю та готики додалися елементи бароко.
Дивує надзвичайно мала кількість вікон у споруди: лише на південному фасаді храму помітно три стрільчасті віконниці. Кам'яні переплети вікон були демонтовані під час реставрації церкви у 1906 р. А вікна башти до того малі, що більше нагадують бійниці. Правда, дуже гарні готичні бійниці у формі чотирьохлистника.
Готичними. стрілчастими є і два портали, західний та південний.
Хто знає, можливо, храм був свого часу оборонним? Ймовірно, його стіни колись вкривали середньовічні фрески, в реформаторські часи забілені. Дослідники, які вивчали храм у ХІХ ст., залишили описи, згідно яким на стінах було зображення Діви Марії з Ісусом на колінах.
Внутрішня ширина апсиди - лише шість метрів. Вона закінчується трьома гранями восьмерика. Нава має розмір 8,05х16.3 м. Триярусна дзвіниця укріплена контрфорсами. Ризницю, яка колись знаходилася біля північної стіни апсиди, зруйнували при переході храму з католицтва у реформаторство.
Реформатський храм сильно постраждав під час повеней 2001-2004 рр.. після чого був реставрований силами та коштами угорського Фонду ім. Ласло Телекі. Саме тоді на заміну досить скромному куполу прийшов елегантний шпиль з галереєю.
В селі є ще один храм, котрий почергово використовують римо- і греко-католицькі громади села - костел, присвячений Серцю Ісуса. Скромну святиню спорудили в 1940 р.
Бене зацікавить і меломанів: щороку в серпні тут на березі р. Боржави проводиться open-air фестиваль Aréna, де виступають українські, румунські та угорські команди. У вартість абонементу на фестиваль входить не лише право відвідувати концерти протягом чотирьох днів, а і можливість поставити намет у фестивальному містечку.
В часи повстання куруців біля Бене якийсь час базувалися війська бунтівного і волелюбного князя Д'єрдя Ракоці.
Сьогодні 90 % місцевих жителів - етнічні угорці. В Бене зберігся чудовий народний звичай: на 1 травня закохані хлопці прикрашають брами або паркани своїх обраниць деревцями, обвішаними яскравими стрічками. Останніми роками до стрічок додалися ще й повітряні кульки. Виглядає чудово.
Біля самісінької церкви - приватні винні підвали родини виноробів Парасків. Але я абстинент, тому замість дегустації завжди оберу прогулянку селом.
