Карта

5 км до Теребовлі. Перша документальна згадка - від 1471р. 

Координати: 49°17′26″ пн. ш.25°37′45″ сх. д.

Близько 400 жителів. 

Крихітне село, яке вже й забути забуло, що у 1575-1609 р. мало міський статус. Потім належало Бекірським, Лянцкоронським, Баворовським та Зоммерштайнам. 

Костельчик з червоного теребовлянського пісковику тут звели у 1891 р. з ініціативи священика Яна Калинєвича. Освятили вже 21 листопада того ж року - архітектура тут простенька, будували швидко.  Головною прикрасою храму був вівтар, виконаний в майстерні Владислава Мельничка. В 1910-1911 рр. поруч звели муровану плебанію, повністю знищену російськими військами у 1914 р. Довелося ще двічі відбудовувати. 

В 1923 р. дах храму вкрили ґонтом і облаштували бічний вівтар. 

В 1944 р. біля костелу діяв польовий військовий аеродром (!). 1 травня 1944 р. його розбомбили німці, що відступали. В плебанії опікувалися пораненими радянськими пілотами. В листопаді того ж року останній адміністратор парафії Роман Штаєр втік в Теребовлю, захопивши з собою ключі від костелу, два келихи, монстранцу, релікварій св. Хреста, 10 орнатів, дві хоругви, інвентарні книги і ще щось там до купи. Незабаром після цього селяни пограбували храм, перенісши з нього все цінне до місцевої Дмитрівської церкви (1840). Всі вивезені Штаєром речі опинилися пізніше в Глівицях, а потім частина з них потрапила в Любашів. 

В 1949-1993 рр. костел слугував сільським складом. Вже тоді йшли розмови про передачу храму греко-католикам, але в тих на той час просто не вистачало коштів на ремонт. 

В травні 2005 року костел в Острівці здався мені аж занадто скромним - та таким він і є насправді. Стан на четвірку, всередині стерильно чисто. Минала його в 2009 р. - наче без змін. Зміни побачила вже аж у липні 2013 р. - в святині йшли якісь ремонтні роботи. Переробляють під церкву, бідна споруда, натерпиться тепер від селян :о(.