Координати: 49°13′49″ пн. ш. 25°44′51″ сх. д.

Біля 400 жителів.

Карта

Поселення-привид - так думала про Деренівку я до серпня 2017 року. Привид - бо знак "Деренівка" неподалік від Теребовлі є, а села - села нема. Є залізнична станція, є новенький велетенський елеватор за нею, є вічні брудні товарняки на станції - але ж не село.

Але є і воно, просто до нього треба проїхати якийсь кілометр від траси. Навіть така мінімальна, але віддаленість від траси (плюс невелика кількість жителів теж) вберегло до нашого часу барокові, хай і забляховані верхи на мініатюрній одноверхій церкві Воскресіння Христового та її дзвіниці. Було б село багатшим. вже б вгатили б російську цибулину на вершечок - і щоб з дешевого нітриду титану. щоб блищало аж до Теребовлі.

Сільська церква датується фантастичним 1672 роком, роком, коли все Поділля впало перед турецькою навалою. Повірити у це датування ну ДУУУЖЕ складно. Але ж хочеться :). Можливо, це дата побудови церкви-попередниці (на акварелі 1930 р. автор А. Варивода взагалі подає датою неймовірний 1530 рік).

Відомо про перебудову та переосвячення храму в 1715 р.

Бляха на храмі з'явилася у першій третині ХХ століття.

Поруч побудований не надто гармонійний мурований храм (1999), то ж у старій церквиці давно вже не правлять. 12-метрова дзвіниця на чотири дзвони нависає над приміщенням сільського дитячого садочка (чи то мені ввижається. чи то садочок  зведений у стилі польського функціоналізму міжвоєнного періоду?)

Храм досить сильно пошматований пізнішими ремонтами, він і в блясі, і з не надто гармонійною прибудованою ризницею на північній стіні, але оригінальний задум будівничих все ще можна прослідкувати.