English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Кам’янецька Ратуша: Три поверхи вертепу

Польський ринок

Польський ринок: ратуша та Вірменський колодязь. Вдалині - дзвіниця Катедри. 28 лютого 2005р.


 Три поверхи вертепу (невидана статя. Березень 2005р.)

Містика

Містичне фото.

Туристи, що відвідують Кам’янець-Подільський, обов'язково звертають увагу на цю дивовижну споруду, що прикрашає Польський Ринок ще з XV століття. Ратуша, або Польський магістрат, безумовно, найвизначніша зі збережених пам’яток цивільного будівництва древнього Кам’янця. Це серце середньовічного міста, розташоване – як і належить серцю – в самому центрі Старого міста. Саме тут розглядалися найважливіші питання міського життя, з балконів ратуші герольди зачитували королівські укази, а на площі перед нею, де стояв століття тому стовп ганьби, кати пекли вогнем гайдамаку І.Клобуцького, шматували 101 раз різками спину Кармалюка.

І зараз у старих стінах кипить життя. Гості міста та кам’янчани мають можливість провести час у ратуші фактично на будь-який смак. Вашій увазі – путівник всім мікрокосмом ратуші: від пекла підземель через земний світ плотських бажань – до раю високого мистецтва.

Почнемо з найцікавішого –


 Підземелля. Середньовічний екстрім.

Вхід до підземель.

Вхід до підземель.

Для кого: в першу чергу - для молоді. Цікаво буде й більш літнім відвідувачам, а от брати на екскурсію дошколят не варто.

Скільки коштує: 1 гривню за квиток, плюс стільки ж за можливість фотографувати.

Що оглядаємо: експозицію музею „Суд у середньовічному Кам’янці”.

Стрімкі сходи ведуть вниз, до оббитих залізом дверей, з-за яких чути верески жертв та готичну музику. Смолоскипи на стінах, здається, ті ж, що і багато років тому: від їхнього диму почорніли стіни.

З дев’яти підземних приміщень, де колись злочинці очікували на вирок, розчищено та облаштовано під експозицію поки лише три. У першому відтворено в’язничну камеру, в другому та третьому – власне експозицію музею. Тут на туристів вже чекають і кати з закривавленими руками, і суворий писар, що нотував всі зізнання обвинуваченого, і безвладна жертва. Єдина втіха: катують не всіх. Навіть за середньовіччя заборонялося піддавати тортурам лікарів, шляхтичів, державних урядовців, представників міських органів самоврядування, дітей та літніх людей, психічно хворих та вагітних жінок. Заборонялося також проводити тортури у святкові дні.

Про катів - окрема розмова. Не кожне місто могло дозволити собі професіонала, що пройшов курс навчання у львівській школі катів. Кам’янець у 1374р. разом з Магдебурзьким правом отримав і честь мати свого власного майстра заплічних справ, а той, у свою чергу – ділянку землі на цвинтарі біля Катедри, де ховав свої жертви. Коли 1765 року посада ката була скасована, його меч, батіг та тавро продали з аукціону.  

Російська диба.

Російська диба.

Мінімум музейного місця компенсується максимумом використання відведеної площі: стенди розказують про способи катувань з усього світу. Екскурсовод додає атмосфері потрібної гостроти. Ну як вам хоча б така подробиця: на Сході непокірним голили голову, на яку натягали сечовий міхур бика. Той, засихаючи, так щільно „обіймав” голову, що не пропускав повітря, волосся починало рости всередину черепа – і людина божеволіла від болю.

Експонати залів – копії російської диби, шибениці, палі тощо. Автентика місця позичить їм трохи історичної достовірності.

Мінус: експонатів все ж малувато.

Бонус: коли з-під землі почне вилізати скелет, верески занадто збудливих дівчат гарантовані.

Будьте уважні: не повторіть помилку багатьох несправедливо засуджених. У в’язничній комірчині їх тримали без світла, нерідко – протягом тривалого часу. І коли кат раптово відпускав людину, з якої зняли звинувачення, на волю, та часто сліпла від різкого сонячного світла, на яке потрапляла з темних проваль підземелля.

Цікавий факт: за Середньовіччя всі борги обвинуваченого скасовували, щоб наклеп не став засобом „витрушування” з жертви грошей. Підозрюваному навіть пропонували назвати прізвища своїх недоброзичливців, і якщо в їх число потрапляла людина, яка свідчила проти нього, її свідчення не розглядали.

Рейтинг: 9 з 10. Це чи не єдиний музей тортур в Україні.


 Перший поверх. Царство Бахуса.

В одному з залів "Ратуші"

В одному з залів "Ратуші"

Ось наочний приклад використання історичних будівель під сучасні потреби. На першому поверсі ратуші розташовано кафе з передбачуваною назвою „Ратуша”.

Для кого: для зголоднілих туристів та місцевих завсідників.

Скільки коштує: це залежить від розмірів шлунку та гаманця.

Що оглядаємо: а таки дещо оглянути варто і тут. Атмосфера не така гнітюча, як в підземеллях, але теж цілком середньовічна. Кам’яні склепіння дарують прохолоду влітку, хоча в інші пори року тут буває вогко. Псують картину незугарні сучасні меблі, хоча працівники докладають зусиль для придання закладу більш старовинного іміджу.

Мінус: популярна сувенірна крамниця, що довгі роки розташовувалася на першому поверсі ратуші, переїхала в інше приміщення.

Бонус: киян та інших мешканців мегаполісів приємно здивують ціни.

Будьте уважні: не очікуйте від кафе надто багато. Навряд чи витончені гурмани знайдуть тут собі страви до смаку. Їжа проста і нехитра.

Цікавий факт: кафе відкрив 13 травня 2000 року підприємець Артур Гаспарян. Саме тому кухня має виразний вірменський акцент.

Рейтинг: 6 з 10. Кафе „Під брамою” дасть „Ратуші” солідної фори і за інтер’єрами, і за кухнею.


 Другий поверх: рай високого мистецтва.

Одна з робот І. Салевича.

Одна з робот І. Салевича.

Найменш популярний та мало відвідуваний етап подорожі ратушею. Як і сади Едему, сюди дорога не кожному.

Для кого: для всіх, кого цікавить культурний та художній процес в Україні. 

Скільки коштує: 1 гривня вхідний квиток, стільки ж треба заплатити за можливість фотографувати.

Що оглядаємо: В експозиційних приміщеннях демонструються твори місцевих майстрів та митців з інших міст України. Тут багато світла та повітря.

До літа 2005 року на другому поверсі гостять скульптури чернівчанина Івана Салевича. Фігурам тісно в кількох відведених залах, вони наче проштовхуються вперед, намагаючись привернути до себе увагу глядача. І вони варті уваги! Давно Кам’янець не бачив такої своєрідної та цікавої виставки. Салевич здається продовжувачем новаторських праць великого О.Архипенка, українця, якого на рідній землі не знали протягом десятиліть. Оголені жіночі торси з бронзи та глини, поливи й шамоту, крилаті музи, виразний еротизм найпростіших геометричних форм, перфомансність та цитування єгипетського мистецтва, висміювання шароварщини та дитячі спогади – і все це дихає своєрідністю та нешаблонністю.

"Муза похилена". І. Салевич

"Муза похилена". І. Салевич

 

Мінус: відсутність найменшої зовнішньої реклами.

Бонус: композиція „Наше сонце”. Розміщена під вікном, вона неначе й справді лапає у сито шматочок заглядаючого в безхмарний день світила.  

Будьте уважні: не піддавайтеся раптовому бажанню оглянути скульптури з презирливо вигнутими вустами: так, це сучасне мистецтво, але його творить справжній майстер своєї справи.

Цікавий факт: уродженець Тернопільщини, Іван Салевич постійно приймає участь в виставках у Києві, Чернівцях, Івано-Франківську, Рівному тощо.. 

Рейтинг: 10 з 10. Але це дуже, дуже суб’єктивно.


 І наостанок...

www.livejournal.com/community/kam_pod

Старе фото ратуші позичене з www.livejournal.com/community/kam_pod

Є ще один рівень ратуші, найвищий: вежа з годинником. Туди не пускають відвідувачів, тому доведеться милуватися нею з площі Польський Ринок. Вежа – наче підручник з архітектурних стилів. Від готики тут вікна першого ярусу. Далі вступає в силу ренесанс, а в XVIII столітті споруду перебудовує в стилі бароко Ян де Вітт, комендант кам’янецької фортеці та автор Домініканського костелу у Львові.

Ось дзвони, які 1753 р. відлив з міді та срібла львівський майстер Теодор Полянський, ось годинник, встановлений на місці свого попередника у 1884р. З тим попередником вийшов конфуз: 1818 року, під час відвідин царя Олександра І, кам'янчани так старались потішити монарха, що від надмірного ілюмінування ратуша в ніч з 24 на 25 квітня загорілася. Годинник замовк майже на 70 років. А про перші дзиґарі на башті нагадують циферблати на рівні четвертого ярусу.

 

І лише другий ярус підвалу та таємничі підземелля, що вели з центру міста на всі боки, залишаються поза увагою допитливих очей. Цей поверх ратуша все ще береже для себе, можливо, приховуючи там не одну стару таємницю.


 10 фактів про кам’янецьку ратушу.

Так видно ратушу з мінарету.

Так видно ратушу з мінарету.

1.                           До цього часу достеменно невідомо, в якому місті ратуша з’явилась першою – в Кам'янці чи Львові. Але подільський магістрат може сміливо вважатися найстарішим із збережених в Україні.

 

2.                           Початково вежа відстояла на відстані трьох метрів від будинку ратуші. Після пожежі 1616 року споруди об’єднали.

 

3.                           Найкривавіша подія, яку бачили ці стіни – страта восени 1768 року за наказом шляхтича Браницького 200 повсталих селян, що брали участь у Коліївщині.

 

4.                           Прилюдні тілесні покарання відбувалися біля ратуші до 1840 року.

 

5.                           Під час турецького панування з 1672 по 1699 роки в ратуші перебувало турецьке управління.

Жовтень-2005

Жовтень-2005

 

6.                           Напис латиною на меморіальній плиті над входом на другий поверх перекладається наступним чином: “Реставрація ратуші подільської проведена коштом воєводства Кам’янець. Рік 1754.

 

7.                           Зловживання владою було характерним і в часи Середньовіччя. Ще у 1665 році міщани скаржились на великі зловживання засідаючих тут радників, які привласнювали речі, віддані до ратуші в депозит. Поступали скарги й на те, що радники взагалі не з’являлись на засідання уряду.

 

8.                           В інквізиційному залі під магістратом над дверима зберігся напис на латині: “Швидкоплинний час забирає все живе, кожному смертному в його останню хвилину опорою буде доблесть”.

 

9.                           Коли в 1670 році після козацьких повстань окремий руський магістрат ліквідували, в місті деякий час діяв змішаний -  польсько-руський, з рівним числом членів від кожної національності.

 

10.                           У 1870-1917рр. у ратуші розміщувалося поліційне управління. Підвали використовували для попереднього ув'язнення затриманих.


 Картинки.


І. Салевич. "Велика породілля"
Фрагмент експозиції "Суд у середньовічному Кам'янці"

І. Салевич. "Велика породілля"
Фрагмент експозиції "Суд у середньовічному Кам'янці"



8 жовтня 2005р. Фестиваль Terra Heroica
Відкриття перед ратушею.

8 жовтня 2005р. Фестиваль Terra Heroica
Відкриття перед ратушею.



Готуються до дня міста. Травень-2005.
Ще один вид з мінарету.

Готуються до дня міста. Травень-2005.
Ще один вид з мінарету.




© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник