English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  




Хто я є і як мене дістати:)
Липень 2009 року, Санкт-Петербург.

Липень 2009 року, Санкт-Петербург.


Моє дитинство прийшлося на ті часи, коли дитячих садочків в Кам‘янці було вдвічі більше, аніж зараз — і туди були черги. Тож щоранку мене, заспану і заплакану, мама відводила в садок від її заводу, що знаходився майже в іншому кінці міста.

А забирав мене з цього дитячого кількагодинного рабства, як правило, дідусь. Додому ми поверталися через Старе місто. Якщо уявити траекторію моїх щоденних походів „дім-садок-дім”, то вийде правильний трикутник: витягнута в струну гіпотенуза проспекту вранці, броунівський рух дитячого майданчика вдень, два катети, до фортеці та звідти додому, перерізані гнучкою стрічкою Смотрича, ввечері.

Уявний центр трикутника припадав на площу Ринок. „Дивись, тут, перед ратушею колись Устима Кармалюка карали сотнею різок! А о-о-он там, біля вірменського торгового дому – будівля колишньої духовної семінарії. Її закінчив не лише батько Ф.Достоєвського Михайло, а й мій улюблений поет Степан Руданський”. Мені 5, може 6 років. Мені цікаво. Вже.

Хто зна, з яких інгридієнтів складається коктейль наших дорослих уподобань та пасій. Даю приблизний рецепт свого: закоханий у рідний край дідусь, приправлені романтичним флером залишки шляхетного минулого, старі путівники Україною, які мама привозила з численних походів комсомольської юності, — і місто. Застиглий в середньовічній комі Кам‘янець, над яким час, починаючи з епохи бароко, пролітав тихо й якомога непомітніше, майже не залишаючи артефактів свого плину. Природа і сіре каміння замкових стін зливаються в екстатичних, але втомлених за віки обіймах. Тут все не так.

...Дев‘яності принесли процес напіврозпаду Союзу. Історичний факультет нашого пед-інституту, давню мою мрію, турбуленції перехідного періоду підкидували як на американських гірках, а в мене з дитинства поганий вестибулярний апарат. Тому зі своєю золотою медаллю йду на філологічний, щоб за кілька років дипломованим вчителем англійської мови повернутися туди ж, де вчилися я, моя мама та моя бабуся.

Робота як щоденний подвиг — геройство, яке допускається лише при повній відсутності інших кандидатур та вакансій. Забуття і абсолютне, неможливе щастя приносить не так вже й багато речей. У першій трійці — подорожі Поділлям. Смішна вчительська зарплатня та ще смішніші підробітки витрачаються на бензин, книги та фотографії. Здається, я зрозуміла, що хочу робити в житті.

Злам тисячоліть мало хто відчув так, як я. Для мене в 2000-му насправді почалась нова епоха. В Кам‘янці з‘явився інтернет. Слово „депресія” зникає з лексикону. Натомість з‘являється нік, який виходить за межі онлайну в реальне життя — Блекі.

Сайт... ну, так, так, сайт. Не дивлячись на технологічний кретинізм, я пробую щось самотужки наваяти в інтернеті. Робила я все для себе, бо на 2001-ий рік матеріалів з поїздок зібралося стільки, що питання каталогізації світлин, інформації та відчуттів встало дуже гостро. Так і з‘явились „Замки і храми України”.

І я все так само подорожую краєм. Знаєте, що таке свобода? Це коли теплий ранок перетворюється на ще більш теплий день, за плечима рюкзак, кілька гривень в кишені — і вся Західна Україна перед тобою.

 

Контакти: mycastles@narod.ru,

32311

Кам'янець-Подільський-11

Франка 32 кв 1.

Пустинніковій Ірині

 


 Про Блеку в пресі, на радіо і по тб:

Про Блеку в Lonely Planet

Про Блеку в Lonely Planet

В грудні 2009 р. львівська газета "Суботня пошта" опубліковала велике інтерв'ю зі мною.

 

В серії найвідоміших путівників у світі від Lonely Planet в 2008 р. вийшла нова книга, присвячена Україні. Я трохи допомагала її автору, Грегу Блуму (Greg Bloom), порадами, а він трохи написав про мене. Скан сторінки див. поруч. :о)

 

В 2008 році вийшли або готуються до друку наступні путівники Україною, до яких я маю безпосереднє відношення:

Д. Малаков

ДВА БЕРЕГИ ЗБРУЧА. - К.: Грані-Т, 2008. - 104 с. (маса світлин та фактів з сайту).

 

Путівник Україною від харківського видавництва "В-Студіо" (близько 50 фотографій, наукова редакція частини тексту).

 

Мій власний Путівник Закарпаттям, який виходить у харківському видавництві "Біблекс". Готується книга по Буковині - для того ж видавництва.

 

Влітку 2007 р. побачила світ монографія "Мистецька спадщина домініканського ордену XVII-ХІХ ст. на території України" мистецтвознавця, викладача Кам'янець-Подільського університету Наталі Урсу. В монографію увійшло чимало моїх світлин. Найгарічіші рекомендації всім краєзнавцям і поціновувачам архітектури: книга дуже

цікава і багато ілюстрована.

 

В квітні 2007 р. вийшла моя стаття в журналі Кореспондент "Время раздавать замки".

 

Влітку та восени 2007 р. вийшли в світ чудові і дуже інформативні путівники Україною видавництва "Ваклер". До трьох з чотирьох книг серії ("Західна Україна", "Центральна Україна" та "Східна Україна") я маю безпосереднє відношення: в книги увійшли мої фото, а також тексти про Івано-Франківську, Чернівецьку, Хмельницьку, Вінницьку, Тернопільську та Закарпатську області.

 

Стаття та "інтерв'ю" зі мною, якого я ніколи не давала (це просто цитати з моїх сторінок):

20minut.ua/news/71725

На фото, до речі, не я :). Цікаво.

 

Весною 2007 р. вийшла книга "Земля замків і фортець" (видавництво "Оіюм"0, де я є основним фотографом.

 

04 і 11 березня 2007 року, УТ-1, програма "Гра в бісер": Блека і її замки в двох серіях. Можливі ще серії. :))

 

Стаття "Час збирати каміння", журнал "Кореспондент", № 4, 3 лютого 2007. І я, і про мене, і купа моїх фотографій.

 

3 березня 2007 року: моє фото зйомок страти Остапа Бульби в Хотині прикрашає 2 сторінки чудового журналу "Фокус".

 

Моє інтерв'ю для Радіо Свобода. 2004 рік.

 

Зйомки для Львівського телебачення в грудні 2006 р. (Сидорів, Червоногруд, Язлівець, Чортків).

 

Рецензія на мою книгу "Чернівці для небайдужих" в газеті "Чернівці" (Автор Наталя Шевченко), осінь-2006.

 

Зйомки в програмі "Спец-репортер" (червень-2003р., Новий канал)

 

Зйомки в програмі "Унікальна Україна" (лютий 2006р., Перший Національний). Консультації при створенні ще кількох серій "Унікальної України" (2005-2006рр.).

 

Книга "Україна. 100 визначних місць" (я писала кілька розділів, також в альбом увійшли мої світлини).

 

Співпраця з "Газетою по-українськи" почалася восени 2007 р.

 

Другий том чудової книги "Парафії, костели та каплиці:  Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області" також містить мої фотографії (зроблені мною. А ще дві - зі мною в кадрі, ляляля. В розповідях про Бережани і Скалат). Дуже і дуже раджу всім краєзнавцям цей пухкий томик.  

 

Дивна стаття в Газеті По-київські: Всі красоти України он-лайн. В 2002 чи 2003 році газета вже писала про мене, в перший раз в мене-згадуванні було побільше сенсу, аніж в цій писанині зараз.

 

Ще більш дивна ситуація - з часописом "Ї". Мене згадано лише як авторку статі про Кам'янець, при цьому безсоромно понатягувано Ігорем Мельником і текстів, і світлин з сайту. Фу як негарно!

 

Голосна справа з плагіатом. Журналісти "Поступу" вирішили, що можуть безневинно брати на сайті все, що захочуть. Дзуськи вам!

 

А ось і розв'язання конфлікту: Вибачення журналюг-ворюг.

 

А тут не про мене. Тут моє. Ну і тут. І тут.  І тут. І тут. І тут. Ще. Та багато де.

 

Супер-дивно. Мої статті. Про які я й не знала.

 

Ще один паноптикум, зроблений з моїх цитат. Без мого відома :)



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник