English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Гринчук
Hrynchuk. Особняк колезького ассесора В. Харжевського у селі Гринчук над Дністром.

Колишній палац, колишня школа - майбутня дача? Поки невідомо. Особняк колезького ассесора В. Харжевського у селі Гринчук над Дністром. 4 травня 2012 р.



 Бузкова столиця Кам'янеччини

Церква (1867) у Гринчуці

Церква (1867) у Гринчуці


Карта

Координати: 48°27′41″ пн. ш. 26°36′34″ сх. д. Близько 200 жителів. 

 

Вказівник "Гринчук 12"  біля козачо-гетьманської мозаїчної зупинки у Жванці смішить багатьох подорожніх: що це за топонім такий, прізвище прізвищем. Нема щоб взяти і самим перевірити, а ЩО ж це за топонім такий. 

А могли б. Перше роздоріжжя (ще у Жванці) - праворуч, друге (вже на околиці містечка) - праворуч, асфальт часом навіть схожий на асфальт, а іноді провалюється ямами, а по праву руку вас довго проводжатиме силует Хотинської фортеці. Панорамні види на неї просто запаморочливі - особливо ранніми сонячними ранками. В сам же Гринчук добре прибувати у супроводі добряче втомленого за день сонця - тоді воно підсвітить вам залишки ліпнини на стінах колишнього маєтку самим шляхетним способом. Найкраще - то найкраще, але у безмашинних кам'янчан альтернативи особливо немає: у Гринчук є два рейси на день. Перший о 5-50 буде старанно заїжджати то у Брагу, то у Малинівці (де ще постоїть хвилин 8), то у Бабшин. Рейс № 2, о 12-50, обійдеться без Браги - і подолає 42 км до села за годину і 10 хвилин. В самому Гринчуці пазик натужно пукне димом, розвернеться, подумає ще хвильку - і побіжить назад до райцентру. 

А ви залишитесь наодинці з Гринчуком - і 12 кілометрами безмашинної траси назад. 

Мене підібрали десь після 8 км пішака. Ноги от дотепер болять. 


 Тут має бути історична довідка

Гринчук, Хрест біля церкви

Хрест біля церкви

Гринчуку нині приростати хіба дачниками: поважно-повільний Дністер, тиша. лелеки на стовбах в'ють гнізда, а вся шкільна малеча ще о сьомій ранку відправляється у жовтому шкільному автобусі на навчання у Жванець. Лишаються баби, діди корови і собаки. Польський Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich ще в 1882 році фіксував у придністровському Гринчуці аж 574 жителя. Зараз їх утричі менше. 

Так що вся надія на дачників. он, колишню школу а.к.а. маєток колезького ассесора В.Г.Харжевського  вже хтось купив (інформація на травень 2012 р.). 

Образливо трішечки, але самий час: тріщини на ошатному ґаночку вже такі, що він от-от розвалиться, а всі сходи вкриті уламками стелі. Сиплеться маєток. Хоч якось рятувати. 

 

Перша згадка про село - від 1431 р. Чому поселення має таку назву - хто відає. Юхим Сіцинський згадував ще один топонім: Степаниківці. З цим варіантом все зрозуміло: саме в 1431 р. польський король Ягайло дарував якомусь Франчку зі Степаниківців село у глухому куті над Дністром. Франчик був сентиментальним патріотом - і назвав нову маєтність на честь власної малої батьківщини. Історія - пані вередлива, так що цілком може бути, що оті легендарні Степаниківці взагалі і не Гринчук ані разу. Але ж хто перевірить.

В XVI-XVIII ст. село належало до кам'янецького староства. В 1565 р. Гринчук орендує Костревський, гіпотетичний власник Бабшина. В 1615 р. документи фіксують нового "держателя" понівечених татарським набігом маєтностей: Валентія Калиновського, розбудовувача Жванця і кам'янецького старости. 1672 р. - Мислишевський, ах як же йому не пощастило. Саме біля Гринчука форсували Дністер передові загони турецької армії, що йшли на Кам'янець. Всі жителі втекли з села - власне що до Кам'янця. 

Коли Кам'янеччина відійшла до Російської імперії (1795), уряд Катерини ІІ надав ці землі графу Ар. Моркову (за іншими даними, Маркову) - і його нащадки володіли Гринчуком майже століття. У 1880-х село перейшло до Наталії Оболенської, а в 1890-х 510 десятин місцевої землі дісталися його високоблагородію В. Харжевському. Не саме просте прізвище, втім, лишилося у пам'яті мешканців Гринчука: і зараз більшість знає, що в школі був палац "пана Хржевського", а поруч, там, де покалічені часом ферми - його фільварок зі стайнею, господарськими спорудами і кузнею (від кузні лишилося тільки дві стіни, але тим не менш).   

 


 Золоте Яблучко

Успенська церква у селі Гринчук

Успенська церква

Ю.Сіцинський пише про земляний вал (Траянів?) в чотирьох верстах від села - він начебто оточує село і губиться у водах Дністра. За народними переказами, це залишки стін прото-Гринчука. Жили там греки - і називали своє поселення чи то Золоте Яблучко, чи то Червоне Яблучко. Смачно.

Археологи віднайшли у Гринчука також городище (70 на 43 м) на мисі високого лівого берега річки. Отой вал дугою - він якраз навколо городища, є також залишки рову, а у західній часті валу віднайдені залишки башти. На території давнього міста знайдені сліди житлових споруд, ковальський горн. Серед знахідок - хрест-енколпіон, уламки браслетів, шпори. Трішки є ХІ ст.. але переважно ХІІ-ХІІІ ст. Ще нижче городища віднайдений прошарок трипільського часу. 

 Неподалік села є також овальний кар'єр з видобутку кременю

 

В самому селі є кам'яна Успенська церква (1867-1869) у псевдо-російському провінційному стилі, не позбавленому, тим не менш, певного шарму. Зведена вона на місці убогої дерев'яної уніатської попередниці з XVIII ст., спаленої турками в 1772 р. (саме що наприкінці XVIII ст. - до Туреччини ж було зовсім близько, через річку).  Правильніше б було "попередниць": бо стараннями парафіян і священика Лаврентія Семашко у 1775-1777 рр. звели нову дерев'яну святиню, яку російська влада у 1795 р. насильно перевела до православ'я. 

 



Сирень в селе Грынчук на Днестре
Бузок і сосни біля маєтку Харжевсього у Гринчуці

Бузок тут скрізь


За Дністром - Бесарабія
Дністер біля маєтку в селі Гринчук

За Дністром - Бесарабія


Колишні стайні Харжевського в селі Гринчук
Розвалена кузня. Гринчук

Колишні стайні та кузня маєтку


Гринчук. Маєток В.Харжевського
Hryńczuk na Podole. Palac
Грынчук. дворец Харжевского
Village of Hrynchuk. The palace of Harzhevski's family
У палаці Харжевського була школа.
Село Гринчук Кам'янець-Подільського району
Загальний вигляд школи в Гринчуці

Маєток В.Харжевського


Старий п'єц у Гринчуцькому маєтку
Лялька на підвіконні покинутої школи. гринчук

Майже Прип'ять


Дах сипеться

Дах сипеться


Типово-подільська брама
лелеки біля школи

Птаство


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник