English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Баговиця
Баговиця, церква Різдва Богородиці (1864–1868) синодального типу. 29 вересня 2013 р.
Баговиця, церква Різдва Богородиці (1864–1868) синодального типу. 29 вересня 2013 р.

Баговиця, церква Різдва Богородиці (1864–1868) синодального типу. 29 вересня 2013 р.


Координати: 48°36′52″ пн. ш. 26°43′03″ сх. д.

Близько 700 жителів. Перша згадка - 1460 р. як Нова Баговиця, власність кам'янецьких єпископів. 

Карта

 

Влітку тут має бути дуже гарно: той потічок, який впадає нижче за Баговицю у Дністер, має височенний каньйон. Там би прогулятися - але вже якось наступного разу, бо перший раз був з великим вагітним животом, в такому стані далеко не до прогулянок скелястими урвищами. 

Тому обмежилися дерев'яною церквою Різдва Богородиці, котру піди ще знайди у баговицьких лабіринтах. Підказка: прямуєте головною вулицею села (вона все ще носить ім'я Леніна, в Баговиці час біжить з іншою швидкістю). Біля автобусної зупинки № 2 - вниз ліворуч, там вже буде видно залізний паркан з хрестом над брамою. Дерева обступили не таку й низьку церкву настільки щільно, що вишукувати її верхи є сенс, напевно, тільки взимку. Каньйон, до речі, починається відразу за церквою. 

Уніатський храм на цьому місці стояв уже в 1741 р. (а взагалі у селі церква була вже у XVI ст.), але його ніяк щось не могли добудувати - добудували нарешті в 1748 р. Хоч мала та церква лише 53 парафіянина, у візитації 1748 р. її архітектура описана як "велична" (!). Коли Поділля віддали Російській імперії, церкву насильно зробили православною. В 1875 р. ту святиню на мурованому підмурку розібрали, матеріал пішов на огорожу цвинтаря, а новий дерев'яний храм в нецікавому синодальному стилі почали зводити у 1864 р. Юхим Сіцинський називає нову церкву п'ятиверхою, можливо, верхи зникли у процесі пізніших перебудов. А ще краєзнавець наводить її розміри: висота у 5 саженів, довжина - 6, ширина - 3. В його часи Баговиця нараховувала понад 1,6 тис. жителів. 

Церква має бути діючою, але навіть в неділю опівдні була наглухо зачинена. 

 

Власників у села було безліч - від Пясецького і Доманковського у 1530 р. до Станіслава Олександровича (1775), російської казни (з 1793 р.), генерала Корнілова (з 1816 р.). У 1830 р. спадкоємець Олександровича  Микола Олександрович відсудив село собі. З 1873 р. власником став статський радник Д.Безкорнилович (помер у 1894 р.).

за деякими даними, у XVIII ст. тут був римо-католицький костел. З 1875 р. в Баговиці діяло міністерське народне училище. А ще тут здавна була поромна переправа через Дністер. Вже нема. 

 Здається мені, я тут ще буду: саме в околицях Баговиці Мік вчився у вересні керувати автівкою, там ми вже кожну вибоїну на вузькій дорозі знаємо. Імпринтинг, перше враження, бойове хрещення і все таке :о)



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник