Щоправда, далі якось не склалося в села - і в списках 1530-1542 років Фурманівка називається пусткою (deserta). Татари, все вони, хто ж ще.
В 1566 р. село потроху почало оживати, тут вже було 3 плуги, а володів місциною якийсь Заліський. В 1615 р. Фурманівка-Окунів була королівщиною, яка була надана Владиславом ІІІ під закладу певної суми на чотири покоління магнатам Потоцьким.
Відомі власники села в XVIII столітті: Фр. Потоцький (1739-1770), Заремба (1775) і Кучинський (1789-1790). З приєднанням Поділля до Росії в 1793 р. Фурманівка була визнана казеним володінням, а з 1809 р. надана в аренду на 12 років чиновнику Голохвастову, потім - полковнику Деюнкеру.
Станом на 1820 р. тут проживало 133 селянина. За даними останнього перепису в Фурманівці проживає 299 осіб. Сюди двічі на день ходить бусик (зупинка біля кіоску Kodak напроти бічного входу в ринок, по вул. Коріатовичів).