English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Брага

Мавзолей Жебровських.

Мавзолей Жебровських.


І лавиця з могил. грудень-2004.

І лавиця з могил. грудень-2004.


 "Ніч-ч-ч-ого не розумію!" (С)

 Це старовинне село, сусід багато кому відомого Жванця, не значиться ані в реєстрах архітектурних пам'яток, ані в розкручених туристичних маршрутах. Хоча досить часто патріархальну тишу Браги будять гальма дорогих автомобілів: майстри від фотографії (як от Петро Власенко, геніальний фотограф папи Йоана Пала ІІ Адам Буяк чи оператор "Нового каналу" Максим Палкін) їдуть сюди за незвичним ракурсом Хотинської фортеці. Думаю, можна вже навіть і не пояснювати: село з такою хмільною назвою лежить акурат на іншому боці Дністра, якраз напроти найкіногенічного українського замку.

Отже, біля патріотично-козачої зупинки в Жванці, біля вказівника "Гринчук - 12" звертаємо з головної траси і їдемо спочатку селом, а потім - зовсім недовго - полем. Тут важливо правильно скерувати машину на різдоріжжі за селом: треба їхати тією дорогою, що веде трохи униз. Нам же, за ідеєю, до річки треба?
Зовсім скоро ліворуч з'явиться старий польський цвинтар, абсолютна дивовижа в такій, здавалося б, провінції. Але якщо ставити за мету саме новий ракурс Хотина - треба спуститися трохи нижче, за кладовище. Відзнімкували могутні хотинські стіни? Тепер можете передихнути і поглянути позад себе. Угу. Не знали?

Те, що бачимо позаду себе, взагалі-то є ще однією фортифікацією на Дністрі, яку багато хто помилково атрибутує до вже згаданого Жванця. Про нього побіжно згадується в деяких путівниках (навіть в легендарного О.Мацюка). Називаються ці земляні штуки ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ УКРІПЛЕННЯ.
Колись Олександрівське укріплення було цілком модерновою потужною земляною оборонною спорудою. Складалося воно з чотирьох бастіонів та равеліну. З'явилося укріплення далекого 1621 року з ініціативи тогочасного власника Жванця Валентія-Олександра Калиновського. Саме на його честь бастіони і отримали своє ім'я. Процитую статтю з "Пам"яток України": авторства Євгенії Пламеницької "МАЛОДОСЛІДЖЕНІ ФОРТИФІКАЦІЇ МІСТЕЧКА ЖВАНЦЯ НА ПОДІЛЛІ":
"Думка В.Ґульдмана про причетність до будівництва цього укріплення Яна Тарновського - помилкова, бо той помер 1561 року, задовго до появи новочасних фортифікацій на Поділлі. Будівництво Олександрівського укріплення було зумовлене загрозою турецьких нападів на важливу стратегічну ділянку - брід через Дністер навпроти Хотина. Укріплення становило чотирибастіонну систему на трапецієподібному плані й мало площу понад 2 га. Його довший фронт, повернений до Дністра, фланкувався двома великими бастіонами. Між ними, по осі куртини й прилягаючи до неї, був сильно розвинений равелін, ріг якого впирався у пруг берегового урвища. Короткий затильний фронт, у центрі куртини якого містився в'їзд на укріплену територію, фланкували два малі бастіони. За розпланувальною структурою споруда належить до бастіонної системи староголландської фортифікаційної школи, що поширилася в першій половині XVII століття. Невеликим відхиленням від класичної схеми є суцільне прилягання равеліну до куртини головного фронту. Це пояснюється, найімовірніше, топографією місцевості".


Відразу по завершенню спорудження укріплення почали використовувати за призначенням: йшла польсько-турецька війна. У серпні 1621р. тут стояло об'єднане польсько-козацьке військо під проводом Яна Ходкевича й Петра Сагайдачного. Через Дністер зводиться міст для переправи.
У другій половині XVII - XVIIIст. укріплення використовувалось як військовий табір. 1653р. тут два місяці перебував з військом король Ян Казимир. І пізніше тут стояли табором турецькі, українські, польські та російські солдати. 1793 року Олександрівське укріплення в переліку "Укріплень, замків і старовинних валів у Подільській губернії" зазначено під назвою "Бастіоний шанець", а на мапі середини XIX ст. - як "Жванецьке укріплення". 1828 і 1853 року вали переробляють на польові батареї. Можливо, інженери хотіли втілити в життя задум 1844р.: зведення нового прикордонного форту.
На зламі ХІХ-ХХ століть укріплення відвідав подільський краєзнавець В.Ґульдман, який писав про цю "польову батарею": "Розміщена на скелястому лівому березі Дністра й займає площу близько двох десятин; форму має чотирикутну; оточена з чотирьох боків насипними валами й ровами, які в довжину мають по 70 сажнів; ширина валів - 1 сажень, а ровів - 2 сажні. Вхід на цю батарею зі східного боку".
Зараз важко відтворити навіть в уяві планування укріплення за козачих часів: вали частково розорані.

Набагато краще зберігся старий польський цвинтар з непоганими неоготичними надгробками. Звідки в цьому селі взялась в ХІХ ст. така маса поляків і ким були Жебровські, в чиїй розкішній каплиці-усипальні зараз відправляє крихітна римо-католицька громада села - дізнатися не вдалося.

Товста "Історія міст і сіл України. Хмельницька область"повідомляє, що в Бразі було знайдено залізоплавильні горна черняхівської культури. Ще можна дізнатися, що 1845 року царський уряд викупив у поміщика Комара Жванець разом з селами Гаврилівці та Брага. Небагато. Тому, якщо знаєте щось про це поселення - поділіться інформацією.









11 липня 2006 р.

11 липня 2006 р.


Олександрівське укріплення, липень-2006.

Олександрівське укріплення, липень-2006.




















© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник