English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Замок і не тільки в селі Кривче
Залишки замку в Кривчому. Літали дроном 14 вересня 2015 р.
Залишки замку в Кривчому. Літали дроном 14 вересня 2015 р. Castle ruins in Kryvche. Aerial view.
Ця башта не збереглася. Фото з Польської національної цифрової бібліотеки Polona.pl.
Кривче, замок. Ця башта не збереглася.
Печері "Кришталевій" ("Криштальній") присвячена окрема сторінка. Фото від 8 серпня 2010 р.
Печера "Кришталева" або "Криштальна", село Кривче Борщівського району
Замок в селі Кривче. 09.10.05
Замок в Кривче.

Карта

Координати: 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д.

 

Можливо, найвідоміше село Борщівщини. Відоме, звичайно, не так замком, як своїми печерами. Давня назва села - Оплакане. З архітектури тут маємо:

- замок;

- замковий костел Непорочного Зачаття Діви Марії (фундатор Станіслав Контський, 1650), перебудований з колишньої порохової вежі твердині;

- муровану греко-католицьку Покровську церкву (1856);

- дерев'яну і дуже скромну церкву в Нижньому Кривчому. Каталог В.Слободяна чомусь помилково датує її XVII ст. Якщо ж вірити путівнику "Podole" видавництва Rewasz (автор Г.Ранковський), то храм присвяченний Вознесінню Господньому і датується 1760 роком. Перебудова мала місце в 1927 році.

- монумент Тарасу Шевченку.

КРИВЧАНСЬКИЙ ЗАМОК

"Ziemia. Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany" за 1913 р.
"Ziemia. Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany" за 1913 р.

Інформація - з польських путівників різних часів та чудового альманаху "Літопис Борщівщини", котрий видає Борщівський краєзнавчий музей.


Про Кривче треба знати наступне: село, зараз єдине, поділяється на дві колись окремі частині: Кривче Нижнє (Долішнє) і Кривче Верхнє (Горішнє). За замком - в верхню частину поселення (це елементарно, мої ватсони, але раптом хтось не здогадався?). Шукати нічого не доведеться: замок знаходиться при трасі в самісенькому центрі села. 

 

Оборонний замок в Кривчому було збудовано 1639 р. тодішніми власниками Контськими (Kontski) у формі прямокутника з чотирма баштами по кутах, з арсеналом та в‘їздною брамою. Не дивлячись на досконало вибране місце (замок розташовано на високому пагорбі над рікою Циганкою) фортецю неодноразово брали татари і турки. Відомо, що в липні 1648 р. козацькі війська вигнали з замку польський гарнізон.
У 1672 р. турецький султан Магомет ІV, повертаючись з Бучачу після підписання договору з Польщею, захопив замок і перебував тут певний час зі своїм військом. 1675 року Ян ІІ Собеський наказав обложити твердиню. Під час облоги оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. В тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кричинський з загоном липків (татар). Пізніше, в 1687 р., вже татарські загони взяли в облогу поляків. Кривчанський замок був важливим стратегічним пунктом у воєнних діях Польщі проти Туреччини.


У XVIII ст., коли життя стало спокійнішим, відпала загроза нападу татар і турків, замок відреставрували. До середини ХІХ ст. він служив за житло і був власністю Гойовських (за іншими даними Голейовських). Масової руйнації фортеця зазнала у ІІ пол. ХІХ ст., коли вона перейшла у руки Л. Зейдмана. Камінь з північної, західної, східної стін і з двох веж розібрали для будівництва винокурні і житлових будинків. У 1892 р. польський дослідник та краєзнавець Олександр Чоловський ще бачив фундаменти від розібраних стін і веж. Ця інформація дещо суперечить кадру з польського національного архіву Polona.pl. Кадр датований початком ХХ ст., а саме часом до Першої світової війни - і на ньому виразно видно і три башти (з дахами!), і реально великі фрагменти мурів, і стіни замкових споруд (вже у стані руїни). Можливо, фото було датовано помилково - і це не початок ХХ століття, а таки кінець ХІХ-го. 


Друга спроба реставрації замку була зроблена у 1920-х рр. Подільським туристично-краєзнавчим товариством. На той час відновили одну башту, в якій обладнали кілька приміщень на зимовий і літній періоди для туристів - своєрідну турбазу.

З фундаментів зруйнованих стін і веж місцеві жителі повибирали весь камінь на господарські потреби. Не дарма росіяни кажуть, що на халяву і оцет солодкий.

З архіву NAC
Башта замку в селі Кривче в міжвоєнний час


У 1939 р. від замку ще зберегались дві вежі і мур між ними, а також в‘їздна брама з напівзруйнованою надбрамною вежею. В 1946 р. для будівництва дороги розібрали як в‘їздну браму, так і залишки мурів.


Третя спроба реставрації була зроблена відносно недавно, в 1990 р. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам‘ятку (більше було б в Україні таких господарів - і жили б краще, і замки збереглися. I прибуток в Кривче від туристів чималий – і це видно: гарна велика нова школа, чисто, вулиці освітлені). Отож, в 1990, перед початком реставраційних робіт група київських археологів провела архітектурно-археологічні обстеження. Розчистили майже повністю засипаний землею і сміттям перший ярус обох веж, знайшли залишки оборонного муру. Під час розкопок археологи знайшли кілька польських та литовських монет 17 ст., козацькі люльки, леміш від плуга та чавунну гарматну бомбу. Майстерністю виготовлення виділяються скляні посудини часів середньовіччя. Всі ці знахідки потрапили до музею Києво-Печерського заповідника. В результаті проведених робіт відновлено мур між двома вежами, а на північно-західній вежі поставлено дах. На цьому реставрація замку припинилась.


Зараз в Кривче про замок нагадують дві вежі. Та з них, що розташована біля будинку культури (без даху) - шестигранна, чотириярусна. Перший ярус розташований нижче від сучасного рівня землі. У ньому є п'ять отворів розміром 20 на 20 см для ручної зброї . Біля східної стіни видно засипаний землею вхід до підземелля. Збереглися сходини, що вели через отвір у кам‘яному склепінні на другий ярус. Між другим і третім ярусами є кам‘яне перекриття. Ширина сторони вежі - 6 м., товщина муру - 2,3 м. Другий і третій яруси мають прямокутні стрільниці в кожній грані, а верхній ярус оснащений двома ключеподібними стрільницями на кожній стороні. В окремих місцях на зовнішніх стінах вежі збереглася штукатурка.


У кращому стані північно - західна вежа. Всередині поштукатурена (ще з 1920-х рр.), накрита. Висота її 16,7 м. Ширина однієї сторони – 6,8 м. Добре збережені кам‘яні перекриття між ярусами (на них колись розміщувались гармати). Збереглися також стрільниці з розшириними у дві сторони щоками і з прямокутними внутрішніми світловими розрізами розміром 50 на 30 см.
Оборонний мур між вежами товщиною 1,3 м. Вимурований реставраторами на висоту 4 м. (первісна його висота становила 7 м.). Від колишньої в‘їздної брами, що була посередині східної частини, із землі виступають лише окремі камені. Можна припустити, що раніше розміри замку в Кривче були 78 на 53 м., а вся площа становила приблизно 0,4 га.


Недалеко від замку зберігся скромний костел Непорочного зачаття діви Марії, зараз діючий, а в радянський час працюючий складом. Храм фундував у 1650 році Станіслав Контський - але коштів на святиню багато не витратив: костел влаштували у реконструйованій замковій порохівні. Про храм можна, звичайно, сказати, що він зведений у стилі ренесансу, але ж ви розумієте: які там ренесанси у вічно замученій татарами подільській глибинці? Все дуже, ДУЖЕ скромно. 

 

ПЕЧЕРА "КРИШТАЛЕВА" ("КРИШТАЛЬНА")

Хоча є окрема сторінка, кілька слів залишу й тут.

 

Про печеру знаходимо відомості навіть у польському путівнику Тернопіллям за 1929 рік. Там сказано, що у 1721 році печера вже була описана ксьондзом Жачинським (Rzaczynski) в його праці про історію Польщі. В той час до печери можна було дістатися сходами, від яких вже на початку ХХ сторіччя не лишилося і сліду. Йшов час - і пам‘ять про печеру зтиралася. Процес був настільки сильним, що в 1908 році Кришталеву вважали щойно відкритою печерою. Вхід до Кришталевої розташований високо над землею. У 1929 році туди вела, згідно путівнику, вузенька і важка для проходження стежка. На відстані приблизно в 50 кроків від початку підземної подорожі зустрічалися перші гроти. Тоді ще там потрібно було повзати на всіх чотирьох кінцівках - і як же це не схоже на сучасний стан речей, коли в печері є перила (!) та світло (!!).

Архівне під завісу:

Вид Горішнього Кривча з Нижнього (Долішнього) Кривча.
Вид Горішнього Кривча з Нижнього (Долішнього) Кривча.

З сайту No Place on Earth Film

Неймовірне фото: і замок зі стінами, що зараз не існують, і хати, криті соломою. До 1910 р.
Неймовірне фото: і замок зі стінами, що зараз не існують, і хати, криті соломою. До 1910 р.


План твердині
План твердині в Кривчому
"Турецька башта". З книги „Uwikłanie. Wspomnienia z Podola 1939-1945”
"Турецька башта", 1930-ті. З книги „Uwikłanie. Wspomnienia z Podola 1939-1945”
Фото Г. Поддембського, 1935 р.
Фото Г. Поддембського, 1935 р.
Фото Юзефа Гаєка, 1936 р.
Фото Юзефа Гаєка, 1936 р. Жителі Кривча
Фото Януша Богдана. З polona.pl
Фото Януша Богдана. З polona.pl
З журналу Iskry за 1927 р.
З журналу Iskry  за 1927 р.
Фото з часопису Ziemia за 1913 р.
Zamek w Krzywcze
Схожий ракурс. З фондів Бібліотеки Варшавського технологічного університету.
Кривче. Замок на початку ХХ ст. З фондів Бібліотеки Варшавського технологічного університету.
Замок у 1925 р.
Так виглядав замок в селі Кривче у 1925 р.
Аерофото замку і центру
Кривче. Замок з висоти пташиного лету. Вересень-2015
2015, zamek w Krzywczach z XVII w.
Krîvce, Borșciv
Аерофото з квадрокоптера. Центр села Кривче на Борщівщині
Липень-2013
Замкова башта в Кривче. Липень 2013 р.
...а десь в кущах сидить Кустуріца... 09.10.05 і 8.08.10
Весілля по-подільському. Кривче
Весілля по-подільському. Кривче
Бюст Т.Шевченка
Кривче на Тернопіллі. Бюст Т.Шевченка
Башта замку. 7.05.05
Башта замку.
Дерев'яна церква в Нижньому Кривчому
Дерев'яна церква в Кривчому.
Kryvche, The wooden church
Мал. Владислава Скочиляса
Інтер'єр церкви. Мал. Владислава Скочиляса
Вид з замку на околиці. Жовтень-2005
Вид з замку в Кривчому на околиці. Жовтень-2005
Костел XVII ст. (8.08.10)
Костел XVII столітя в селі Кривче біля Борщева
Krzywcze - wieś na Podolu, w rejonie borszczowskim obwodu tarnopolskiego
З вікна автобуса. 11.01.06
Кривче, замок.
Мурована церква в Кривчому
Так замок і костел видно від "Кришталевої"
Так замок і костел видно від "Кришталевої"
З архіву Полона
polona.pl
Кривче. Замок в міжвоєнний час

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник