English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Печери Борщівщини


 Борщівщина - один з найбільших у світі “печерних” районів. У тортонському віці неогенового періоду на дні Сарматського моря, яке займало всю територію теперішнього Поділля, відклалися потужні пласти гіпсу. Згодом на них нашарувалися вапняки, пісковики, глина. Під час горотворення в Карпатах і підняття південно-західної частини Руської платформи (Волино-Подільської плити) Сарматське море відступило.На його дні залишились осадові породи з густою сіткою тектонічних тріщин, які поступово почали вкриватись континентальними, переважно лісоподібними суглинками і лісами. Проте тектонічні рухи тривали і після відступу моря.

Вода, наявна в гіпсових товщах, циркулювала по тріщинах, розчиняла і виносила гіпс. Внаслідок цього утворились підземні порожнини у вигляді каналів, галерей, гротів тощо. Характер тріщин визначив напрямок цих коридорів. Згодом, коли річки все глибше врізувались у Подільське плато, рівень грунтових вод значно знизився і печери поступово вивільнились від води. Тоді ж почався процес їх “оздоблення”, який триває і нині.


Карстові печери Борщівського району оригінальні за будовою і різняться своєю морфологією. Трапляються в них різної величини і форми гроти, проходи, галереї. Поверхня деяких має сліди горизонтальних водних потоків, інших – ускладнена карами, борознами , западинами, блюдцями.
Придністровські печери відзначаються стабільністю теплового режиму та умов зволоження як протягом доби, так і протягом року. Температура повітря тут становить 10-11 гр. Цельсія, відносна вологість-80-100 процентів.


Найбільша в районі за загальною довжиною підземних лабіринтів (186 км.) є печера Оптимістична біля села Корoлівка, на правому схилі долини Нічлави. Відкрита Оптимістична в 1966 р. спелеологами Львівського спелеоклубу “Циклоп”. Складається печера з густої сітки щилиноподібних ходів, у північно-східній частині переважають вузькі і досить низькі ходи, у південно-західній - широкі.


Сама мальовнича з Борщівських печер - Озерна (Голубі Озера) біля с. Стрілківці. Вхід до неї розташований в кілометрі від південно-західної околиці села на дні великої карстової лійки глибиною 18 м. Довжина досліджених ходів-114 км. Озерну відкрили місцеві жителі в 40-х рр.. Ця печера - єдина на Поділлі - має підземні озера. Їх плеса займають біля третини її площі. В печері багато обвальних нагромаджень. На стінах часто трапляються скупчення вторинного гіпсу.


 

В Кривче на вузькому вододільному плато між р. Циганкою і впадаючим в неї з південного сходу Семеновим потоком є печера Кришталева. Вхід у неї розташований на крутому схилі долини, вище русла річки на 60-70 м. Печера вимита підземними водами в товщі жовто-бурого, крупнокристалічного гіпсу неогенової системи. Загальна довжина ходів - 22 км. Крім лабіринту коридору, в печері є великі зали, стіни багатьох галерей і залів покриті білосніжними або забарвленими у різноманітні кольори кристалами вторинного гіпсу. Вхід з особи - 4 гр. (травень 2005 року), там туристи ходять в звичному вбранні і навіть не нахиляються, що для мене, після візиту в Атлантиду, звучить як нонсенс.

Це - досить “попсова” печера для всіх - від школярів до пенсіонерів. Тих, що шукають дійсно екстремальних вражень, Кришталева навряд чи привабить. Там навіть коридори електрофіковані...


За 2 км. на північний захід від Більче-Золотого, на піднятому вододільному плато існує вхід у печеру Вертеба, яку називають ще “Наддністрянською Помпеєю” ,- унікального культового святилища доісторичних епох. Тут виявлено сліди перебування первісної людини (різні предмети матеріального побуту, поховання), які належать до палеоліту, неоліту та більш пізнього часу. Загальна довжина ходів – 8 км. Печера сформована у верхній частині товщі крупнокристалічного гіпсу. Тут немає кристалів вторинного гіпсу. Стіни печери гладкі, темні, багато ходів заповнено мулом. В Вертебі є цікавий і своєрідний лабіринт Кам‘яна Соломка, де поверхня стелі вкрита густими “зарослями” трубчастих кальцитових сталактитів, що мають вигляд стерні довжиною 10-12 см.


Біля села Сапогова, де збереглась дерев‘яна церква XVII ст., на лівому схилі р. Циганки, розташована печера Ювілейна. Вхід у неї міститься у карстовій лійці. Печера має декілька галерей, з‘єднаних між собою короткими ходами. Загальна довжина ходів - 1600 м.


Значно меншими за розмірами і своїм науковим значенням є: печера Збручанська (біля с. Збручанського, 254 м.), печера на Хомах (південніше від Кривче, біля хутора Хоми, 126 м.), печера Двох Озер (біля с. Гермаківка в урочищі Мурав”їнець, 57 м.), печера Язиченська і камінь Довбуша (біля с. Монастирок, 42 м., названа так за виявленим в ній давньослов‘янським печерним храмом “Язичеська святиня” 9 ст. з плоским жертовним каменем діаметром 4 м. і товщиною 65 см.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник