Карта

Коли ви їдете на Синевир, ви насправді їдете в Синевирську Поляну. Озеро займає всі думки і час, на село, біля якого воно розташоване, ресурсів вже не вистачає. Та й якесь воно й не старе зовсім, в 1921 році утворене...

А там, в тій Синевирській Поляні, пам'ятка архітекттури є. Дерев'яна Покровська церква з дзвіницею. З 1817 року.

Датують храм по різбленому напису над входом.

Щоправда, жителі Синевирської Поляни від гріха подалі запакували свою пам'ятку в бляху з вершечка даха - і аж до порога, тепер церква  консервована, в бляшанці, пріє собі, як тюлька у власному соусі. Ну а чо'б ні?

Церква довзрубна, тричастна. Менший за розмірами східний зруб перекритий окремими двоскатним дахом. Над зрубом бабанця знаходиться каркасна башта з барочним завершенням. Для тих віруючих, яких спека або дощ застали біля самого храму, є піддашшя. Бляшана одежина вкривала всю церкву від самого піддашшя ще в 1980-х роках.

Дерев'яна ж двозрубна дзвіниця - поруч. Відомо, що в 1847 році її ремонтував майстер І. Мерцель.