![](clear.gif) |
![](clear.gif) |
|
|
Прикордоння, храми, міст - і молдовський берег за Дністром.![](fileadmin/_processed_/csm_mohyliv_8fcf0991b3.png) |
154 кілометри до Вінниці, 154 метри до Молдови.
Головне, що треба знати: ранком в суботу в Молдову ви не потрапите. Бо там базар, і вся українська сторона йде за дешевими продуктами. Ми пробували перейти таможню тричі - і тричі поверталися, бо напору бабів з тачками і велосипедами витримати неможливо. Задавлять - і скажуть, що так і було. А в усьому іншому - місто як місто. Асоціації з недорозвиненою Одесою: теж спекотно, теж багато зелені і храмів, тільки замість моря - Дністер.
Жили ми в "Туристі" поруч з будинком Потоцьких - не так і дешево (80 гривень за зручності у коридорі), але фантастично шумно. "Смарагд" буде подорожче (150-250 грв за двомісний номер), теж недалеко, але новомодний готель настільки позбавлений смаку, що витримати цей євроремонт теж не кожному вдасться. ![](clear.gif)
Якби імена містам роздавала я, Могилів був би не Подільським, а Дністровським - як Білгород. Бо Дністер формує місто і його характер. Та й раніше поселення було саме "Могилевом на Дністрі". Це вже коли наші землі приєднали до Росії, виникла потреба відрізняти місто від іншого, білоруського Могилева. Той був північним губернським містом, а наш - лише південним повітовим центром.
Зараз місто розрослося, видовжилося, розляглося вздовж високого лівого берега ріки, Немія і Серебрія вже майже увійшли в його склад.
До речі, а знаєте, чому саме Могилів? Не надто приємна на перший погляд назва має свій секрет: в кінці XVI ст. брацлавський воєвода Стефан Потоцький одружився з дочкою молдавського господаря Михайла Могили. Потоцький звів тут замок - і назвав місто на честь свого свекра. Нічогенький дарунок.
Від замку, на жаль, не лишилося й сліду. А сірий двоповерховий будинок Потоцьких (XVIII ст.), який стоїть біля грецької церкви і блимає пустими віконницями, ну аж ніяк не виглядає на пам'ятку архітектури: коробка і коробка... ![](clear.gif)
З Могилева не дуже вийшло місто-воїн, а ось торговим центром йому завжди вдавалося бути. Все-таки географія: і річка велика поруч, і торговий тракт з Молдови в Україну.
Як і більшість міст-купців, Могилев був і є багатонаціональним поселенням. Тут жили молдавани і греки, вірмени і євреї. А митниця тут функціонує з 1643р.!
На багатіюче місто неодноразово нападали козаки і польські загони, татари та ттурки. Як і мій рідний Кам'янець, з 1672 по 1699рр. Могилев належав Оттоманській Порті.
В кінці XVIII ст. Могилев був одним з найбільших Подільських міст. Коли місто разом з Поділлям відійшло до Росій (1795), воно ще якийсь час належало своїм власникам Потоцьким, а потім уряд викупив його у магнатів за 587 220 карбованці. Станом на 1864р. тут проживало 10 337 жителів. ![](clear.gif)
Станом на 1 січня 1896р. тут вже було 32 443 мешканця, з них 17 032 - іудеїв, 10 120 православних, 502 вірмено-католиків, 4 013 римо-католиків, 613 протестантів та 133 жителя з більш екзотичними віруваннями.
В місті тоді проживав 221 дворянин. Від колишньої шляхти залишилося кілька ошатних будиночків кінця ХІХ = початку ХХ ст. Самий симпатичний з них знаходиться у дворі центрального вузлу зв'язку і відомий як "будинок поштмейстера".
Шкода, але від такого багатонаціонального населення з цілим букетом вірувань до нашого часу залишилися лише православні церкви. Величезний костел зберігся лише на старих фотографіях, де поділися синагога і 17 молитвенних домів - не знаю.
Зараз всі церкви знову діючі. До храму, здається, Олександра Невського (кінець ХІХ ст.), який розташований на шляху на Ямпіль, ми не добралися, а от всі інші церкви бачили. ![](clear.gif)
Мені особисто найбільше сподобалася дерев'яна церква св. Парасеви. Знайти її не так і просто. Вуличка, обмежена з одного боку залізничними путями, а з іншого - міською (чи районною? Принаймні великою) лікарнею, зробить кілька відгалужень вліво. Нам потрібне друге від лікарні - вул Демьяна Бідного. Повз квартали хатинок пробираємося до храму, чиї золоті хрести на яскраво-зелених верхах видно вже здалеку. Це ж треба було ТАК помалювати церкву...
Зведена вона на місці більш старої святині в 1775 р. Дзвіниця - ровесниця церкви. Cам храм хрестовий у плані з короткими бічними раменами, має три глави. Кілька прибудов з'явилися вже на початку ХХ ст. Церква оточена підашшям на фігурних кронштейнах. Зруби перекриті барочними верхами на високих восьмериках з двома заломами. Поєднання хрестового типу храму з тризрубним - нечасте явище в подільській архітектурі. Центральний зруб відділено від бабинця лучковою аркадою.
На жаль, побачити масляний живопис початку ХХ ст., який зберігся на стінах, не вдалося: на подвір'ї все більшало тіточок з навколишніх господ, які зиркали на мій фотик без будь-якого пієтету - і навіть навпаки. ![](clear.gif)
Дзвіниця стоїть на північний захід від церкви, вона теж зелена, квадратна в плані, чотириярусна. Перший ярус - з цегли, це характерно для подільських храмів. Всі інші яруси - дерев'яні і каркасні.
Знаєте, чим Могилев схожий на Москву? Вони обидва на "М" починаються - і обидва мають Красну площу. Тіки могилівська - маленька і взагалі якийсь сквер. Але на ній знаходиться Миколаївський собор (1754). Його зведено з цегли, він тринавний, триапсидний та двохстовбний, має три глави (з них дві бічні - декоративні). В 1885р. собор значно розбудовано і збільшено. За радянщини тут був краєзнавчий музей, зараз храм діючий. З західного боку збереглися сліди замурованих дверей з 1754р.
Ну і нарешті, Георгіївська (грецька) церква поруч з будинком Потоцьких. І вона, і дзвіниця зведені в 1808-1819рр. за проектом архітектора І.Фрейвальда. Масляний живопис кінця ХІХ ст. в інтер'єрах я бачила. ![](clear.gif)
В Миколаївському соборі. В Георгіївській церкві. Таблиця на стіні Геогріївської церкви. Будинок з 1909р. По мосту летять бабки з тачками - а рибакам то все до дупи. І правильно!![В Миколаївському соборі.](fileadmin/_processed_/csm_DSCF4291_a0ec7b64e5.png) |
Просто реклама, ага. Два місця єврейської пам'яті. Ніде більше я не бачила пам'ятник Руху і його діям. Миколаївський собор. Церква Параскеви![Просто реклама, ага.](fileadmin/_processed_/csm_tryba_175e8f772b.png) |
|
|
![](clear.gif)
|
![](clear.gif)
|
![](clear.gif) |
"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту: гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567
євровий - 5168757402858452
Patreon
Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.
Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com ![](clear.gif)
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю |
Розробник
|
|
|