Координати: 48°52′19″ пн. ш. 28°43′17″ сх. д.

Біля 800 жителів.

Карта

Та зрозуміло, що сюди треба було давно. Ще в дев'яності - тоді б було ще що згадати. Але вже вийшло як є - жовтень 2019-го, сонце поспіхом тікає за горизонт, часу немає ні на що, одні сопливі заплакані рефлексії. Ну, хоч так.

Чого я взагалі не сподівалася - це того, що Печера і Сокілець приросли одне до одного - і між ними лише річка. Їхала я взагалі в Печеру, але вже як поруч дають ще й Сокілець - гріх не подивитися хоч краєм ока. Краєм і бачила. Коптер бачив більше за мене.

Головне в Сокільці - не страшненька промосковська церква і не табори відпочинку, головне - млин, зведений у 1899 р. випускником Петербурзької Академії мистецтв Яном Гойрихом за графів Потоцьких. Потоцькі були поляками до мозку кісток, але народ вперто називає млин "німецьким". (Ок, можливо, через прізвище архітектора - але хто там з народу те прізвище чув?) Тим не менш, млин тут знаменитий - і біля нього навіть фестиваль "Млиноманія" влаштовують. В радянський час у споруді працював маслоцех.