Карта
Широта - 49.836, довгота - 24.938.
Біля 900 жителів.
Ще один вкрай симпатичний релікт міжвоєнної епохи, розташований всього в 5 км на північний схід від Золочева.
Село відоме з 1447 р., коли ним владарював Глебко Хілецький, а в 1464 р і 1478 р. - Барбара і Павло з Олеська. З 1598 р. - власність Собеських. 14 червня 1627 р. Якуб Собеський надав Єлиховичі золочівському пробоству, якому село й підпорядковувалось аж до ХХ ст.
В 1937 р. золочівський священик Каетан Грушецький помінявся земляними наділами з господарем Кусем з Єлиховичів, отримавши таким чином місце для будівництва каплиці. Ще два наділи передала під храм громада Єлиховичів (частину луки та цвинтаря). Формально дарчу угоду закріпили 9 серпня 1938 р., хоча ще 26 січня 1938 р. датуються кошторис, технічний опис та статистичні викладки, виконані львівським архітектором Лаврентієм (Вавжинцем) Дайчаком (1882-1968). Проект костелу, виконаний Дайчаком, було затверджено архієпископом Болеславом Твардовським ще 14 лютого 1938 р.
Швидше за все, костел не лише збудували в тому ж році, а й освятили. Священика свого село не мало, у великі свята приїздив ксьондз із Золочева.
В 1945 р. костел було закрито, в 1950-му храм перетворили на зерносховище. В 1985 р. завалилася вежа сигнатурки. В 1993 р. храм повернули вірним, розпочався ремонт. Святинею спільно користуються віруючі як римо-католицького, так і греко-католицького обрядів. Скромне костельне начиння дісталося Єлиховичам від золочівського парафіяльного храму.
Ще сам Л.Дайчак з втіхою відмічав у своєму щоденнику, як чудово вдалося створити враження оборонного храму завдяки нижньому кам'яному ярусу стін та кутовим башточкам. Швидше за все, саме такий вигляд і замовляли в майстра замовники. Тоді й сама польська влада розглядала костели, які множилися на Галичині, як своєрідні "фортеці" віри - звідси й така тяга до псевдо-оборонності (згадаймо Куровичі). Храм в Дайчака й справді вийшов напрочуд гармонійним, вдалим, гарно "посадженим" в непростий оточуючий рельєф.
Саме Дайчак, до речі, був автором чудового конструктивістського храму в Хлопах (Переможному) в 1936 р., перебудови храму в Надвірній. У Туркотині зберігся досить схожий за стилістикою костел авторства Дайчака.
