І замок, і костел в Гологорах підірвали в радянські часи. Нижче - реквієм по ним.

Костел в поселенні виник ще в 1452р., але згорів в 1648р. під час Хмельниччини. В кінці XVII ст. храм відновили, та в 1766р. його знову нищить полум'я. З 1828р. це вже була руїна, в якій нелегко було впізнати давню готичну святиню з пізнішими бароковими перебудовами, з високо розміщеними вікнами, що натякали на оборонний характер пам'ятки.

Замок, що лежав в північно-східній частині Гологорів, в часи свого розквіту мав вигляд прямокутного будинку з чотирма кутовими баштами і був одним з найстаріших фортифікаційних споруд на Русі. З XV ст. слугував як родинне гніздо родини Гологірських. Фортецю неодноразово руйнували напади татарів та турків в XVI та XVII ст. Вже як суцільну руїну в 1792р. його купує у родини Старжинських домініканський кляштор в Підкамені. Протягом ХІХ ст. замок розбирають на будівельні матеріали.

Напроти замку на пагорбі (Іншому пагорбі? Тому самому, але поруч? Незрозуміло) - кам'яна фігура св. Марка на колоні. Татарський хан, за легендою, лежить саме тут.

(Від себе додам, що збережений стовп не виглядає як постамент для скульптури. Можливо, йдеться про іншу фігуру).