English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Підкамінь
Подвір‘я монастиря
Подвір‘я монастиря

 Див. також мої статті в журналі "Мир Туризма" і "Аптека Галицька".

Cтарі зображення монастиря винесені на окрему сторінку.

Координати: 49°56′40″ пн. ш. 25°19′25″ сх. д.

 

Поселення (2,5 тис. жителів) у Бродiвському районі Львівської області, в 17 км на північ від Залізців. Від Почаївської лаври – теж близько 15 км.
Назва "Підкамінь" має свою природню основу – поселення дійсно розміщене під так званим Чортовим каменем, що височить поруч з монастирською горою з найдавніших часів. Важко описати враження від Підкаменя – це дійсно потрібно просто бачити: надзвичайно мальовнича природа, дзвіницю монастиря видно вже за багато кілометрів до самого населеного пункту, вкриті лісами пагорби – і цей дивовижний, магнетичний камінь, оточений козацькими хрестами та могилами. Місце просто енергетичне, містичне. Існують легенди, що невідомий богатир приніс з гір скелю та поставив її на місці, де буде заснована фортеця для захисту від ворожих набігів. За іншими переказами, цей камінь пов‘язаний з іменем Олекси Довбуша (чесно кажучи, важко знайти на західно-українських теренах цікавий камінь, з Довбушем не пов‘язаний). Недалеко від каменю є майже не досліджені печери, теж в легендах пов‘язані з опришками та козаками. Реально ж поселення з‘явилось тут в зв‘язку з заснованим в 13 столітті домініканським монастирем. Існує версія, що його заклали ченці, яких вигнали з Києва монголи в 1234 році. Та перша задокументована згадка про монастир відноситься до 1464 р. Пізніше він був спаленим татарами в 1519 р. та відбудовувався вже в 17-18 ст. Монастир мав багату бібліотеку і архів, які повністю згоріли під час Першої світової війни. На основі цього архіву історик Садок Баронч, вірменин за походженням, написав цілу низку історичних праць. Баронч народився в Станіславі в 1814 р., а поховано його в Підкамені в 1892 р. Тут він, залишивши незадовго до закінчення Львівський університет (брате Ігоре, агов!), став ченцем-домініканцем та провів більшу частину життя. Серед його праць є й записи старовинних українських народних пісень та казок.
Вознесенський костел було збудовано на монастирський території в 1612-1695 рр. Інші пам‘ятки архітектури комплексу – це келії 17-18 ст., оборонні стіни з воротами та баштами 18 ст. та окремо зведена дзвіниця з трьома високими напівкруглими арками. До речі, оборонна - зверхує ряд бійниць. Брат Ігор казав, що поміститись в тій, здавалось би.ю малесенькій клітинці дорослий чоловік ще й як міг. Все це оточене фортечними мурами з круглими баштами. Відомо, що в одній з них перебував в ув‘язненні легендарний козачий полковник Семен Палій. Зараз в них ув'язнені хіба кажани, яких вечорами над горою літає безліч. Якщо в ясну погоду піднятися на дзвіницю – кажуть, буде добре видно Почаївську лавру. Не знаю, не піднімалась – там все зараз замуроване, але з Почаївської лаври дзвіницю Підкам‘янського монастиря таки бачила:).
В центрі подвір‘я височить коринфська колона на багатоступеневому постаменті з мідною та позолоченою фігурою богоматері. Ця позолота – і статуї, і хреста на дзвіниці – поруч з облізлими, зруйнованими часом стінами (до речі, дивлячись на дзвіницю, важко не здивуватись: адже всі скульптури на ній лишились майже неушкодженими – лише одному з святих не вистачає голови - а в той же час, сам фасад, здається, постраждав від якогось обстрілу – на ньому багато слідів влучень куль) - творить дивний коктейль вражень. Брат Ігор розповідав (до речі, дещо скептично), що сусальне золото неначе само відродилося на мадонні. Чудо?

11 серпня 2005р.
Podkamien

 Ми вперше були в монастирі ввечері, в суботу, 28 квітня. На подвір‘ї поралися священики (а може, ченці). Крім нас ще кілька чоловік оглядало пам‘ятку – спитавши дозволу увійти, ми отримали ствердну відповідь. Поруч з храмом, в кількаповерховому будинку – лікарня для душевнохворих жінок. От туди вже ходу таки немає. Біля підніжжя монастиря – ще один храм в класицистичному стилі. Шкода, старовинний мисливський замочок не зберігся - розібраний вже за радянських часів (цю споруду з невеликою баштою добре видно на першій старовинній фотографії Підкаменю поруч).
Відомо, що в монастирі 1727 р. мала місце коронація Богоматері, для чого інтер‘єр костелу було прикрашено розписами та різьбою. Крім цього, для створення парадної атмосфери, було використано військові прапори та 56 гармат. Під час святкування було проголошено 20 філософських та теологічних промов, 4169 мес відслужено, згоріло 28 000 лампад та свічок. Оце масштаби святкування! Так як всі прочани не змогли поміститися у соборі, святкування відбувалося на сусідньому пагорбі.
Вважалося, що вишуканий купол дзвіниці створив архітектор Павел Гіжицький (купол горів 1916 р.), розписи стін виконав Шимон Чехович (а це вже начебто точно). Інтер‘єр костелу славився своїм багатством. В побудові оборонних стін навколо храму брав участь відомий військовий інженер Христіан Дальке (його ім‘я тісно пов‘язане з Кам‘янцем-Подільським).
Тепер - про під‘їзд до комплексу споруд. От тут просто біда. Дорога до селища добра, гріх скаржитись, але, якщо вам хоч трохи шкода своєї машини – радимо добиратися на монастирську гору та до каменя пішки. Якщо ж все-таки хочеться під‘їхати – звертаєте біля вишуканої новозбудованої церкви в напрямку гори – і далі вгору, страшною вузькою грунтівкою.
По дорозі від монастиря до каменю стоїть барокова капличка Параскеви П‘ятниці (див. на фото) 1739-1741 рр. (архітектори А. Кастеллі і Ф. Каппоні), яка завдяки величеньким розмірам слугує зараз за церкву. А вище - будинок колишньої монастирської лікарні, де зараз проживають дуже вредні та задиркуваті гуси.

 

Фрагменти моєї статті для журналу "Мир Туризма". Вибачаюсь за російську мову:


Мы пойдем другим путем, или Чуть в сторону от проторенных дорог

 Продолжим наши поездки родной страной по знакомому уже принципу: постараемся отыскать неизбитые запыленными туристскими ботинками тропы всего в нескольких километрах от набивших путешественникам со стажем оскомину мини-мекк Западной Украины. Итак... …если вы собираетесь в Почаев, то…
…стоит свернуть чуть-чуть, всего каких-то 15-20 км на запад, уже на территорию Львовской области, чтобы попасть в место, описать которое знакомым и друзьям вы сможете позже лишь с помощью восклицаний и восторженных междометий: Подкамень! Вау! Ух! ?; Кстати, в ясную погоду с террас Почаевской лавры видно колокольню подкаменского монастыря. На нее и ориентируйтесь.
Маленький FAQ для скептиков и сомневающихся:
Зачем туда ехать? Ну, во-первых – природа. Даже не так: ПРИ-РО-ДА!!! Этот небольшой городок лежит в местности, где под мечтательным небом Полесья холмистая цепь львовских Вороняков мягко перетекает в покрытый пралесами и цветущими лугами Подольский Товтровый кряж. Сама поездка доставит удовольсвие пассажирам… и несколько обозлит водителей: трасса, несмотря на всю живописность, оставляет иногда желать лучшего. Одно из местных чудес – гигантский, невероятный Чертов камень, возвышающийся над поселением сотни лет, охраняющий его от бед и давший название местечку. Высота горы с камнем – 443 метра, но над окружающей местностью она поднимается приблизительно на 65 метров, так что даже самые неискушенные в скалолазании туристы легко поднимутся к казацкому кладбищу, лежащему вокруг Чертового камня.
Во-вторых, стоит увидеть барокковый ансамбль старинного оборонного доминиканского монастыря, основанного, по легендам, еще в 13 веке.
А что такое эти Товтры? Товтры (другое название – Медоборы) – это скалистая дугоподобная гряда длиной в 250 км: от Подкаменя через Каменец-Подольский - и до границ с Молдавией. Ширина кряжа около 15-20 км. Давно, когда над теперешним Подольем шумели воды Сарматского (миоценового) моря, тут пролег барьерный риф, состоящий из мембраннопоровых и черепашковых известняков. Так что, если быть совсем уж точным, и не горы это вовсе, а нечто вроде окаменевшего кораллового рифа с живописными скальными и карстовыми формами. Интересно, правда?
Как же появился сам Чертов камень? А черт его знает. Вроде бы это – скальный останец с продольной трещиной, возникшей из-за сильных ветров. Существуют легенды о том, как неизвестный богатырь принес из дальних гор скалу и поставил ее на месте, где будет основана крепость для защиты от вражеских набегов. По другим рассказам, камень связан с именем Олексы Довбуша (тяжело найти на западно-украинских землях мало-мальски заметный камень, с Довбушем не связанный). Недалеко от камня есть почти неисследованные пещеры, тоже в легендах связанные с опришками и казаками. Место это просто энергетическое, мистическое. Приедьте – и убедитесь.
А чем интересен местный монастырь? Существует версия, что основали его пилигримы, бежавшие из Киева в несчастливом 1234 году. Преор доминиканского ордена Урбан и 12 монахов поставили на горе крест, а возле него – часовню. Недолго тут продержалась братия: все они погибли во время одного из татарских набегов. Первое же задокументированное упоминание о монастыре относится к 1464 г., когда хозяин Подкамня, Цебровский, вновь позвал сюда отцов-доминиканцев. Монастырь был настоящим защитников местных жителей от вражеских набегов – до сегодня сохранились вокруг него крепостные стены с дозорными башнями. Комплекс был сожжен татарами в 1519 г. и восстанавливался уже в 17-18 в. на деньги магнатов Собесских в модном тогда стиле барокко. Король Польши Ян ІІІ Собесский с большим пиететом относился к подкаменскому монастырю. Вокруг костела находилось кладбище монахов с часовней (1778) со знаменитой иконой богоматери. Славился оный конвент богатой библиотекой и архивом, полностью сгоревшими во время Первой мировой войны. На основе этого архива историк Садок Баронч, армянин по происхождению, написал целый ряд исторических работ.
По легенде, очень схожей с легендами Почаевской Лавры, богоматерь явилась тут местному люду, отблагодарив таким образом за его, люда, набожность – и оставив в память о себе отпечаток стопы (тогда просто фотографий еще не было ). Когда был построен монастырь? Вознесенский костел построен в 1612-1695 гг. Другие памятники архитектуры комплекса – это кельи 17-18 веков, упомянутые уже оборонные стены (в плане они напоминают звезду) высотой 4-6 м. с воротами и круглыми башнями 18 в. и отдельно стоящая колокольня с тремя высокими полукруглыми арками, богато украшенная скульптурами. Изысканный купол колокольни создал архитектор Павел Гижицкий (купол горел в 1916 г.), росписи стен выполнил Шимон Чехович. В глубоких, вырубленных в черепашечнике подвалах монастыря сохранились потайные окна, выходящие почти около камня-великана. В одной из башен сидел в заключении легендарный казацкий полковник Семен Палий. А построил оборонные стены известный военный инженер, датчанин Христиан Дальке.
В центре двора - коринфская колонна с позолоченной медной статуей св. Доминика, покровителя хозяев монастыря, «псов господних». Колонну даровал монастырю воевода русский Ян Станислав Яблоновский в 1719 г., а статую изготовил популярный в то время гданьский скульптор Кристиан Шобер. Эта позолота – и статуи, и креста на колокольне – рядом с разрушенными временем стенами создает странный коктейль впечатлений. Расчерченные пулеметными очередями, побитые осколками снарядов стены костела – и яркие росписи ренессансно-барочных интерьеров, промокающие во время дождей, барабанящих через решето давным-давно прохудившейся крыши, под которой воркуют поселившиеся там голуби. Христианская святыня – и рядом дышащий язычеством колоссальный Чертов камень на покрытом зеленым ковром травы козацком кладбище.
А ведь роскошью монастырь был известен далеко за пределами края! Когда в 1727 г. короновали местную чудотворную икону богоматери, интерьер костела украсили росписями и резьбой. Для создания парадной атмосферы использовали 56 пушек – салют наверняка слышали и в Почаеве. Во время празднования было отслужено 4169 месс, сгорело 28 000 лампад и свечей. В одной из двух боковых галерей, напоминающих формой ковчег, часто молился король Ян ІІІ. Поражал роскошью алтарь св. Виктории, покровительницы монастыря. Гирлянды легких ангелочков над главным алтарем, экспрессивные фигуры святых, Мария, протягивающая св. Доминику бутон розы – увы, сейчас узнаешь об этом лишь со страниц старых хроник. А когда-то при монастыре действовала школа для художников и скульпторов, был тут и интернат для слушателей теологическо-философских курсов, школа для местных ребятишек.
В тяжелые военные годы монастырь вновь стал охранником и спасителем для более чем 2 000 местных жителей-поляков. 12 марта 1944 года старые стены были свидетелями зверского убийства нескольких сотен стариков, детей и женщин... Спаслась, увы, лишь чудотворная икона – через Кременец, Львов и Краков попала она во Вроцлав, где и хранится до сих пор. Сейчас бывший оплот католицизма оживает с помощью греко-католиков, проходят службы, по-немногу двигается процесс реставрации. А рядом, в бывших кельях с толстезными стенами и большими окнами, живут подопечные лечебницы для душевнобольных. Вот туда уже хода таки нет: на воротах висит пудовый замок. Говорят, старый монастырский колодец, находящийся сейчас на территории больницы, был 90 метров глубиной! Возле подножия монастыря – классичистическая часовня Параскевы Пятницы 1739-1741 гг. (архитекторы А. Кастелли и Ф. Каппони).
Как добираться к камню и храму? Вот здесь просто беда. Если вам хотя немного жаль своей машины – советуем добираться на монастырскую гору и к камню пешком. Если же все-таки хочется подъехать – сворачиваете возле изысканной церкви-новостройки в центре Подкамня в направлении горы – и дальше вверх по узкой грунтовке. К самому монастырю дороги нет, так что в любом случае половину пути прийдется преодолеть пешком.

Вид на селище з гори. 11/08/05
Widok Podkamienia


Це щоб ви не сплутали Підкамені. Нам треба той, що вище - червона зірочка. Яка іронія:)
Це щоб ви не сплутали Підкамені.
Монастир в Підкамені
Pidkamin' monastery
Каплиця св.Параскеви біля підніжжя монастиря
Каплиця св.Параскеви
Фото від Ігоря Хоми
Фото від Ігоря Хоми
Загальний вигляд комплексу
Загальний вигляд комплексу
Оборонна башта монастиря
Baszta obronna w Podkamieni
Залишки оборонних валів та стін.
Wale obronne w Podkamieniu
Брат Ігор показує монастир. 3/08/04
Brother Ihor is a real patriot of Podkamien
План монастиря. Показаний братом Ігорем.
Podkamien monastery's plan
Старовинне фото кляштору
Старовинне фото кляштору
З тих часів мало що змінилося
З тих часів мало що змінилося
Більше старих зображень - тут
Дата на фронтоні
Podkamien monastery is very old
Гарна Бленіна спина!
Гарна Бленіна спина!
Храм
Kosciol w Podkemieni
Всередині. Там класно, народ.
Всередині. Там класно, народ.
Podkamien
Блека слухає брата Ігоря.
The best guide is Brother Ihor
Блека фотографує камінь від каплиці св. Тадея. 3.08.04
Stone in Podkamien
Цвинтар на сусідньому пагорбі
Cmetarz kolo klasztoru
Св. Онуфрій на старому цвинтарі.
Old cemetary in Podkamien
Панорама кляштору.
Panorame of Podkamien's closter

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник